Глянув по різдвяних службах, то скажу вам, що людей багато. І у православних, і у католиків. Багато молодих людей. Різдвяна служба не дуже показник, бо у звичайні неділі людей безперечно менше, але я хочу сказати, що якогось обвалу релігійності, як то передбачалося, не видно.Були думки, що бум церковних 90-х давно минув, людьми Церква не сильно займалася, більше все будували, відтак різні скандали, церковні передряги на фоні війни і глобальна криза православ'я. Однак, не все так погано. Не те, щоб дуже добре, але непогано. Я бачу немало молодих людей, які тягнуться не стільки власне до самої церковності, як до євангельських сенсів в Церкві, що радує. Всі ці люди в храмах не стільки завдяки нам, духовенству, і нашій праці, скоріше може навіть попри те. Люди потребують святині і, так чи інакше, тягнуться до неї. Та часи і люди явно змінилися. Здається мені, що з цими людьми не вийде вже просто кадилом і кропилом, їм треба скоріше мудре слово, якому вони могли би повірити, і особистісне свідчення того, що проповідуєш. Такі речі на конвеєр не поставиш. У Церкві немало проблем, особливо з нами самими, з церковниками, але у Церкві є і багато красивого, доброго, справжнього, мудрого та святого, до якого ще треба дотягнутися, дорости. І наші гріхи того не відміняють, хоча то нас і не виправдовує. Варто просто розуміти, що немає нічого такого святого і прекрасного, що людина не могла би зіпсувати, але кожен може взяти свою частку святині у Христа і спробувати понести її далі. Відповідальність допоможе позбутись споживацтва і пустого критиканства, дасть мудрості і сенсу. Одним словом, все непогано, якби от тільки не росіянці зі своєю війною. Святкуєш, колядуєш, але відчуття того, що поряд біда і горе, не покидає навіть у найсвітліші миті свята. Але ж коли було легко ❤️#іпросуспільство