​Одного разу Учитель запитав учнів:— Напевно, вони втрачають спокій, — припустили учні.— Але навіщо підвищувати голос, якщо друга людина перебуває поруч із тобою? — запитував Учитель.Учні здивовано знизували плечима. Їм це і в голову ніколи не приходило. Тоді вчитель сказав:— Коли люди сваряться і невдоволення між ними зростає, їхні серця віддаляються. А разом із ними віддаляються і їхні душі. Щоб почути одне одного, їм доводиться підвищувати голос. І що сильніші їхні образа і злість, то голосніше вони кричать. А що ж відбувається, коли люди закохані? Вони не підвищують голосу, а говорять дуже тихо. Їхні серця знаходяться зовсім поруч, а відстань між ними практично повністю стирається.— А що відбувається, коли людьми править любов? — запитав Учитель. — Вони навіть не говорять, а тільки перешіптуються. А іноді й слів не потрібно — їхні очі говорять про все. Не забувайте, що сварки віддаляють вас одне від одного, а слова, вимовлені на підвищених тонах, збільшують цю відстань багаторазово. Не зловживайте цим, бо настане день, коли відстань між вами збільшиться настільки, що шляху назад ви вже не знайдете.@prytcha