ProSvita | 603 назавжди Україна - це держава, яка відмовилась померти. Держава, я...

603 назавжди Україна - це держава, яка відмовилась померти. Держава, яка стріляла в своїх катів, а коли закінчувались набої - йшла з ножем на кулемет. І, звісно, на нетривалий час гинула, лише щоб знов повернутись. Така заява - не святковий пафос: Україна буквально є державою, яка шляхом нелюдських зусиль відмовилась від того, що прийняли десятки дуже схожих за своєю долею народів. Україна, яка багато століть була об'єктом зазіхань свого великого східного "брата", не повторила долю Шотландії - не увійшла до складу могутнішого і "розвиненішого" сусіда. Україна не змирилася з втратою своїх промислових регіонів, як це зробила Ірландія, відділяючись від Великої Британії. Україна не підкорилась більшому за чисельністю народу та не почала у ньому розчинятись, на відміну від Каталонії та Країни басків. Україна не втратила міжнародне визнання через силу та хитрощі підступного ворога, як це, на жаль, зробив Тайвань. І Україна точно не погодилась з роллю вічного раба для імперського центру, як це зробила незліченна кількість малих народів сучасної росії. Україна просто відмовилась. "Я не буду", - ось що сказали ми у 1991 дуже тихо, радше пошепки; "Я не буду", - повторили ми у 2014, насупивши брови і нервово вдивляючись у терикони Донбасу;"Я не буду", - твердо і зі злістю заявили ми під ракетними обстрілами у лютому 2022. Ціна цих трьох слів - десятки тисяч людських і сотні тисяч російських життів. Ціна цих слів - обстріли, безсонні ночі, втрати близьких. Результат цих слів - найважливіша річ для кожної людини - свобода; і найважливіша річ для кожної держави - суб'єктність. Припинивши нашу боротьбу, замовкнувши, ми втратимо найцінніше для всіх українців - можливість самим вирішувати, що нам робити. Важлива місія для кожного з нас - продовжувати щодня казати "Я не буду" і бити всіх, хто намагатиметься за це заткнути Україні рота. Ще важливіша місія - не забувати про жодного з українців та українок на всіх 603700 км² нашої території та поза її межами. На тих 603700 км², де завдяки зусиллям кожного і кожної з нас загояться рани і зацвітуть сади. І серед соняшників, які виросли в українській землі з допомогою російських ходячих добрив, ми нарешті скажемо: 603 назавжди.Слава Україні! З Днем Незалежності!Від імені всієї команди,Євген Костогризов, президент ГО "Prosvita"