У вікторіанському Лондоні сотні людей щодня їли морозиво буквально з однієї й тієї самої склянки.

До появи вафельних ріжків вуличні продавці морозива використовували так звані penny licks — маленькі скляні стаканчики, які коштували всього пенні. Назва походила не лише від ціни: морозиво з них саме злизували, після чого склянка одразу переходила наступному покупцю. Особливо популярними penny licks стали серед робітничих районів Лондона у другій половині XIX століття. У спекотні дні візки з морозивом стояли просто посеред переповнених вулиць, а дешевий десерт був однією з небагатьох доступних розваг для бідних сімей і дітей. Проблема полягала в тому, що ці склянки майже не мили. Іноді їх просто швидко ополіскували у брудній воді та використовували знову. У період, коли Європа регулярно стикалася зі спалахами холери й туберкульозу, лікарі почали відкрито називати penny licks небезпечними для здоров’я. У 1899 році влада Лондона офіційно заборонила їх продаж. Цікаво, що вафельний ріжок став популярним не лише через зручність. Його сприймали як більш чистий спосіб їсти морозиво: контейнер більше не потрібно було повертати продавцю, а значить — і ділити з незнайомцями.Мандри медіа🌏