ЄСПЛ: скляні кабіни в судах не є приниженням, але формальний домашній арешт — порушення 5 березня KRYUK v. Ukraine (рішення European Court of Human Rights) висловився одразу щодо двох питань: умов перебування підсудних у суді та обґрунтування домашнього арешту.Скляна кабіна в суді

Заявники скаржилися, що під час слухань (2018–2020) їх утримували у скляній кабіні разом із чотирма іншими обвинуваченими. Вони стверджували, що:це принижує гідність;складно спілкуватися з адвокатами;погано чути процес. Суд встановив:▪ саме по собі розміщення підсудних у скляній кабіні не є принизливим поводженням і не досягає порогу жорстокості, забороненого ст. 3 Конвенції; ▪ на відміну від металевих кліток, така конструкція не має очевидного принизливого ефекту; ▪ у цій справі на одного підсудного припадало приблизно 0,7–0,8 м² простору, що Суд не визнав таким, що порушує Конвенцію.

👉 Тому ця частина скарги була визнана явно необґрунтованою.Домашній арешт: критика українських судів

Інша частина справи стосувалася продовження домашнього арешту після майже трьох років тримання під вартою. ЄСПЛ звернув увагу:▪ суди посилалися на ризик впливу на свідків, але не пояснили, чому цей ризик зберігається; ▪ продовження домашнього арешту фактично подовжувало позбавлення волі, але це не було належно враховано; ▪ подальші рішення суду містили лише повторення стандартних формулювань без аналізу фактів справи.

📍 Висновок ЄСПЛ: національні суди не надали “відповідних і достатніх підстав” для продовження домашнього арешту.

✅ Ключовий меседж рішення: скляні кабіни в суді самі по собі не порушують Конвенцію, але формальне продовження запобіжних заходів без конкретного обґрунтування — порушення прав людини. ProLawyer 📌