Захист дітей - це не напрям роботи. Це обов’язок, який не можна відкласти. Від перших днів на посаді я визначив: діти - це моя одна з основних зон відповідальності. Найвразливіші. Беззахисні. Ті, хто не може протистояти темряві, яку часто створюють дорослі, котрі мали б їх берегти. Після останнього відрядження я не мав морального права залишити цю тему в площині «займемося пізніше». Занадто багато болю. Занадто багато зла, яке було замасковане під систему. І я пообіцяв: буде рішення. Конкретне і швидке. Сьогодні воно ухвалене. Після відповідного рішення Ради прокурорів України я призначив своїм заступником Віктора Логачова. Це не випадкова людина. Не політичний компроміс. Це кадровий прокурор, людина, яка знає професію зсередини, не «з протоколів», а з реальної роботи, відповідальності та рішень. Останнім часом він очолював Чернівецьку обласну прокуратуру. І я бачив його щоденну роботу: не на папері, а в реальних справах:Віктор Логачов особисто підтримав державне обвинувачення у багатьох справах щодо тяжких злочинів проти дітей; є процесуальним керівником у 14 аналогічних кримінальних провадженнях; багатодітний батько, який розуміє любов і біль не з теорії, а з життя. Сьогодні ми провели першу нараду. Говорили не про «напрямки роботи», а про першочергові кроки: готуємо велику зустріч з правозасниками, волонтерами і всіма, кому не байдужі дитячі долі; підписав доручення керівникам обласних прокуратур з визначенням їх координуючої ролі у регіонах щодо захисту дітей і їх інтересівВідтепер зона уваги і особистої відповідальності Віктора Логачова - всі діти України. Моя позиція проста: або система захищає дітей, або система буде зламана і побудована заново так, щоб вона це робила. Я точно знаю, що цей крок правильний. І я знаю, що Віктор виправдає довіру, не мою, а довіру тих, кого він сьогодні має захищати. Далі робота: швидка, жорстка і чесна.