24 лютого – річниця повномасштабної війни в Україні

Чотири роки тому життя кожного українця змінилося назавжди.24 лютого стало не просто датою - воно стало межею між «до» та «після». Чотири роки болю. Чотири роки втрат. Чотири роки руйнувань. Чотири роки відкладених планів і обірваних мрій. Чотири роки розлук і тривог. Чотири роки життя під звуки сирен. І водночас -Чотири роки гарту. Чотири роки згуртованості. Чотири роки витримки. Чотири роки сили. Чотири роки взаємопідтримки. Чотири роки відповідальності. Чотири роки гордості за наших воїнів і нашу країну. Так. Ми втратили багато - домівки, звичний ритм життя, спокій. Для когось ці роки стали роками особистих трагедій. Для більшості - роками переосмислення цінностей. Але разом із цим ми здобули інше: внутрішню стійкість, глибше розуміння єдності, відчуття плеча поруч, усвідомлення власної сили. Наша університетська спільнота прожила ці роки разом із країною. Війна змінила формат роботи, географію наших викладачів і студентів, умови навчання. Частина колективу була змушена евакуюватися, частина - працювати дистанційно з різних регіонів України та з-за кордону. Дехто став до лав Збройних Сил України, дехто долучився до волонтерського руху.Попри складні обставини, університет: - зберіг кадровий потенціал і академічні традиції;- забезпечив безперервність освітнього процесу в онлайн- та змішаному форматах;- адаптував навчальні програми до нових реалій;- підтримував студентів психологічно та організаційно;- продовжив наукові дослідження та участь у конференціях і конкурсах;- розвивав міжнародну співпрацю та академічну мобільність. Наші студенти навчаються попри тривоги й блекаути, складають сесії в укриттях, захищають дипломи онлайн, працюють над дослідженнями й стартапами. Це - не просто освітній процес. Це - прояв стійкості й віри в майбутнє. Ми щодня пам’ятаємо, кому завдячуємо можливістю жити, працювати й навчатися. Дякуємо українським воїнам, які вже 1461 день захищають нашу незалежність і право на самовизначення. Попри відстані й воєнне лихоліття - ми залишаємося однією університетською родиною. Працюємо. Навчаємо і навчаємося. Допомагаємо. Тримаємося.І віримо в Перемогу!!!!🇺🇦