Тетяна Лежух
16 хв 
Ще рік тому використання ШІ при підготовці процесуальних документів здавалося чимось незвичним. Сьогодні ж це вже реальність і судова практика дедалі чіткіше окреслює підхід до використання ШІ учасниками судового процесу.
Тож пропоную проаналізувати судову практику в цій площині:
1. Як свідчить аналіз судових рішень в господарській юрисдикції, деякі суди на постійній основі використовують форми ухвал про відкриття провадження приблизно з таким формулюванням:
Окремо суд наголошує, що у разі використання технологій штучного інтелекту при підготовці документів, що подаються до суду, учасник справи має письмово повідомити про це у відповідному документі, зазначивши назву використаного інструмента та спосіб його застосування. Використання таких технологій не звільняє сторін від обов`язку ретельної перевірки достовірності наданої інформації та не знімає з них відповідальності за зміст документа. Подання Суду неперевірених відомостей, сформованих штучним інтелектом, або приховування факту його використання може бути визнано проявом недобросовісної процесуальної поведінки.
Приклад застосування: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138109340
Інше формулювання, що стосується використання ШІ в ухвалі про відкриття провадження:
Рекомендувати учасникам справи повідомляти суд про використання технологій штучного інтелекту під час подачі процесуальних заяв. Використання технологій штучного інтелекту без забезпечення поваги до процесу ухвалення судових рішень може розцінюватись судом, як зловживання процесуальними правами.
Посилання на ухвалу:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137645407
2. Ще одна цікава ухвала господарського суду про залишення позову без руху через застосування ШІ в процесуальних документах:
При цьому суддя звертає увагу, що використання штучного інтелекту для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
Суд наголошує на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання штучного інтелекту у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані штучним інтелектом, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи штучного інтелекту, якщо достовірність джерел перевірити неможливо.
Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.
При цьому, подання до суду звернень (заяв, клопотань тощо) виготовлених без допомоги штучного інтелекту за такої кількості недоліків, неточностей і суперечностей, що не надає можливості встановити дійсний зміст такого документу, також може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.
Позовну заяву суд залишив без руху.
Посилання на ухвалу:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/137958107
3. В кримінальному судочинстві поки не так багато судових рішень, повʼязаних з недобросовісним застосуванням ШІ. Але з останніх маємо такий приклад: