Психоаналітичний slay 🎀 | Як іміджборд-психологія робить внесок в опис буття суб’єкта, відомо вж...

Як іміджборд-психологія робить внесок в опис буття суб’єкта, відомо вже досить давно. Питання в тому, який ефект це має на рівні змін у спосіб заявляти про себе самого суб’єкта.Загалом ефект психології це її здатність виробляти неологізми для того, щоб описувати той чи інший феномен. Для людей 30+ це “ред флаги”, “здорові стосунки”, “особисті кордони”, “травми”.Але в пристойному зумерському колі потрібно бути обережним з такою термінологією, особливо для людини, яка намагається молодитися та паразитувати на трендах.Зрештою нова школа психології це іміджборд-психологія, де вже є свої неологізми та екосистема оптики погляду на психічне. Так як людина я вже вікова і матчастину знаю поверхнево, я не збираюся заглиблюватися в тонкощі неологізмів, проте хочу описати тенденцію з точки зору аналітичної.Зараз вже невідомі обличчя тих, хто ці терміни випрацював, але: скуфи, альтушки, гої та ін. Це, по суті, передтечії тих нових тенденцій, які є в механізмах функціонування неврозів. До опису цих механізмів ще, напевно, далеко, але психологія як передтечія психоаналітичному вже про це заявляє.Я хочу зупинитися на позиції скуфа для загального опису. Чоловічий суб’єкт як суб’єкт із симптомом, як правило, фобічним, фобічно-нав’язливим, є тим, хто латентність не допускає. Під латентним я маю на увазі щось таке, що не потребує своєї розрядки в повторювальній діяльності, як, до прикладу, миття своєї автівки кожного тижня, або вказівки дружині на немиту підлогу та інші приклади.Тобто під латентним я маю на увазі артикуляцію тривоги способами які не зовсім вписуються в традиційно фалічний дискурс. (вбийте в чат жпт “фалічний дискурс у Лакана”).Натомість ми бачимо чоловіка 40+, який відпочиває за ПК, грає в танки, споживає бюджетний алкогольний напій, а у вільний час веде блог про політику. Хочу зауважити, що цей блог(блог скуфа) не є частиною якоїсь ідеї або доповненням до чогось, що є “пустим”, як це було би можливим при істерії. А теревені заради насолоди без посилання на структуру якогось концепту або загальної мети. Ми бачимо також суб’єкта, якого не сильно тривожить те, яким є його спосіб буття в очах інших (я нагадаю, що перший скуф не особливо парився про свою анонімність).Постає питання: як саме виник неологізм “скуф”? Який саме тип латентності його буття продукує ту рушійну тривогу, яка змушує іміджборд-психологію з’являтися?Можна не сприймати іміджборд-психологію серйозно, але я хочу зауважити, що саме такі локальні ідеї та описи феноменів визначають суб’єкта як щось завірусяться. Психоаналіз у свій час також був локальною ідеєю.Саме тому всі ті мемні терміни це новий спосіб описувати той непересічний спосіб буття, який суб’єкт демонструє.Я не стану описувати усі неологізми, які існують в imgbpsy, але, як висловилась одна моя колега: “психоаналіз помре тоді, коли з’явиться якась нова шпана, яка опише нову теорію”.Як можна бачити, ця шпана вже тут. Хочу підкреслити, що, звичайно, трендам далеко до академізму, але як передвістник це сигнал.