Психоаналітичний slay 🎀 | Криптиди як віталізм знаку. Що відбувається там де суб’єкт стикається ...

Криптиди як віталізм знаку. Що відбувається там де суб’єкт стикається з безсвідомим? Ми бачимо що пошле прочтіння Фройда не пройшло перевірку часом,ми більше нічого не знаємо про сексуальність. Задайте собі питання що таке сексуальність і ви стикнетесь з цим. Особисто для мене мова більше не йде про витіснений конфлікт перестимульованості чогось там в 5 років. Концепція лібідо також як на мене остаточно заплутала сама себе, лібідінальний це який? Коли суб’єкт стикається з безсвідомим, він мусить це саме безсвідоме покласти на ткацький стіл,тобто виробити,сказати щось про те чого немає. Немає для кого? Для того погляду ефектом якого є суб’єкт.Коли ви прокидаєтесь зранку і обираєте яке худі одягнути. Для кого ви цей вибір робите? Суб’єкт ходить під поглядом,для якого виробництво своє представляє,будучи в картину вписаним навіть за її відсутності перед оком. Як що грубо то виходить наступний топологічний зв’язок. Суб’єкт виробляючи безсвідоме не знає що саме виробляє не знаючи для кого,маючи лишень уявлення про те в яку картину буде це виробництво вписано. Під картиною я маю на увазі метафору якогось дійства яке іменується дискурсом. Ось власне уявлення про картину,яка сама є уявленням і є Едипом. Як я вже писав, Едип це міф про міф. Давайте на самому пошлому прикладі:Я маю уявлення що мій тато хоче щоб я став стрімером бо мій тато має уявлення що стрімери багато заробляють. Сподіваюсь вловили. Що відбувається коли погляд є відстутнім? Уявіть собі область без присутності чогось в погляді чого ви знаходитесь. Правильно,ви маєте цю присутність терміново знайти,виробити щось таке що покаже вам що ви є. Синтезуючи через знак свою присутність з’являється міф про картину частиною якої є суб’єкт. Хочу зробити акцент на тому що це місце в якому знак ще не зустрічає структуруючого елементу. Тобто не вписує себе у певну систему координат стаючи символом. Бути стрімером = означає грати в ігри = означає мати скіл = означає знати де купити дешевше ніж в стімі. А криптид це щось таке що утворюється не шляхом розподіляючої функції системи координат де одне витікає з іншого, натомість з’являється внаслідок мішанини знаків,за прикладом ходити не треба ось вікіпедія: Чупака́бра (від ісп. chupar — «смоктати» і cabra — «коза», тобто «козячий вампір» або «той, що сосе козячу кров») Парадоксально але як раз те що суб’єкт іменує фантастичним є місцем того де Едип не має свого впливу на знак. Давайте на прикладі побутової замальовки:Спробуйте сказати вашій бабці/батькам,що ви зустріли в парку біля дому чашковаганзу. Чашковаганза це таке створіння яке має форму чашки і черпає всередену себе усіх хто гуляє парком. Покрутять пальцем у скроні,скажуть аніме передивився чи менше за ПК потрібно сидіти. Тобто не можна змішувати чашку і ганзу. Чашка є чашка,з неї п’ють. Можна крутити пальцем у скроні,сміятися але чомусь міфи про криптидів існують. Для чого вони існують ? Який розрив вони покликані собою заповнити? Як пише Хан Рубероїд у своїй статті про криптозоософію,криптид утворюється у відповідь на прорив безсвідомого(це я так скорочено інтерпретую статтю) Але чому суб’єкт цей прорив допускає? І чому міфи про бігфута і чупакабр стають об’єктом бажання? Чи можна допустити що в Едипі як в одному з стовпів психоаналізу є якісь місця які містять криптидів? Тобто містять щось таке що є поєднанням непоєднуваного,синтезом який не зустрічає фасування об’єктом. Як писав Фройд,суб’єкт чіпляється за об’єкт який є втраченим,об’єкт який є конституцією бажання. Проте чи є?Метамова в тексті:Криптид = фантастична тварюка існування якої є під питанням