Псалом CV
Алилуя.
¹ Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
² Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
³ Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
⁴ Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
⁵ щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
⁶ Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
⁷ Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
⁸ Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
⁹ І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
¹⁰ І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
¹¹ Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
¹² І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
¹³ Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
¹⁴ Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
¹⁵ Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
¹⁶ І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
¹⁷ Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
¹⁸ Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
¹⁹ Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
²⁰ Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
²¹ Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
²² дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
²³ І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
²⁴ І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
²⁵ Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
²⁶ І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
²⁷ розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
²⁸ Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
²⁹ і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
³⁰ Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
³¹ І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
³² І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
³³ бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
³⁴ Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
³⁵ але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
³⁶ стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
³⁷ приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
³⁸ проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
³⁹ осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
⁴⁰ Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
⁴¹ і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
⁴² Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
⁴³ Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
⁴⁴ Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
⁴⁵ Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
⁴⁶ І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
⁴⁷ Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
⁴⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!