Псалом CIII
[Псалом Давида про сотворіння світу.]
¹ Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
² Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
³ Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
⁴ Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
⁵ Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
⁶ Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
⁷ Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
⁸ Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
⁹ Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
¹⁰ Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
¹¹ Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
¹² Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
¹³ Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
¹⁴ Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
¹⁵ І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
¹⁶ Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
¹⁷ Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
¹⁸ Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
¹⁹ Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
²⁰ Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
²¹ Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
²² Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.
²³ Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.
²⁴ Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
²⁵ Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.
²⁶ Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.
²⁷ Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.
²⁸ Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.
²⁹ Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.
³⁰ Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.
³¹ Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.
³² Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.
³³ Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
³⁴ Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.
³⁵ Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!