Псалом LXVIII
¹ Начальнику хору. На шошаннимі. Псалом Давида. (Пророчий).
² Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі [моєї].
³ Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.
⁴ Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога [мого].
⁵ Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.
⁶ Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.
⁷ Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.
⁸ Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.
⁹ Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.
¹⁰ Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.
¹¹ Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене.
¹² Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.
¹³ Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.
¹⁴ А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.
¹⁵ Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.
¹⁶ Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.
¹⁷ Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.
¹⁸ Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.
¹⁹ Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.
²⁰ Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.
²¹ Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.
²² І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.
²³ Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.
²⁴ Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.
²⁵ Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.
²⁶ Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.
²⁷ Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.
²⁸ Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.
²⁹ Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.
³⁰ А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.
³¹ Я буду славити в піснях ім’я Бога [мого], буду прославляти Його хвалою.
³² І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.
³³ Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.
³⁴ Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.
³⁵ Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.
³⁶ Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.
³⁷ І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.
 
Псалом LXIX
¹ Начальнику хору. Псалом Давида. На спомин.
² Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.
³ Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.
⁴ Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть [мені]: «Добре, добре!»
⁵ Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»
⁶ А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.