Fuente
Молись за Україну | Псалом XLIII (XLIV)¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчал...
281 Vistas/Alcance
2026-07-05 19:00
Mensaje №2572
Псалом XLIII (XLIV)¹ Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.² Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:³ Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!⁴ Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!⁵ Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:⁶ Тобою поб’ємо своїх ворогів, ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,⁷ бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,⁸ але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!⁹ Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім’я Твоє славимо, Села,¹⁰ та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:¹¹ Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...¹² Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,¹³ Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!¹⁴ Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,¹⁵ Ти нас учинив за прислів’я поганам, і головою хитають народи на нас...¹⁶ Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,¹⁷ через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...¹⁸ Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,¹⁹ не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!²⁰ Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,²¹ чи й тоді ми забули ім’я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?²² Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,²³ що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...²⁴ Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!²⁵ Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?²⁶ Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...²⁷ Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!