Молись за Україну | Псалом LVI¹ Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік ...

Псалом LVI¹ Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.² Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.³ Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.⁴ Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.⁵ Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.⁶ Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.⁷ Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.⁸ Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.⁹ Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.¹⁰ Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.¹¹ Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.¹² Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. Псалом LVII¹ Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.² Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?³ Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.⁴ Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.⁵ Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,⁶ щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.⁷ Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.⁸ Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили.⁹ Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця.¹⁰ Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній.¹¹ А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців.¹² І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» Псалом LVIII¹ Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.² Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.³ Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.⁴ Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.⁵ Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.⁶ Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.⁷ Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.⁸ Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?⁹ Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.¹⁰ Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.¹¹ Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.¹² Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.¹³ Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.¹⁴ Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.¹⁵ Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.¹⁶ Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.¹⁷ А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.¹⁸ Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене.