Книга Пророка ІсаїГлава XLVIII¹ Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся ім’ям Ізраїля і походите від джерела Іудиного, клянетеся ім’ям Господа і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоча не за істиною і не за правдою.² Бо вони називають себе тими, хто походить від святого міста і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваоф — ім’я Йому.³ Минуле Я задовго оголошував; з Моїх уст виходило воно, і Я звіщав це і раптово робив, і все збувалося.⁴ Я знав, що ти впертий, і що у шиї твоїй жили залізні, і чоло твоє — мідне;⁵ тому й оголошував тобі задовго до того, як це приходило, і пред’являв тобі, щоб ти не сказав: «ідол мій зробив це, й істукан мій і вирізьблений мій повелів цьому бути».⁶ Ти чув, — подивися на усе це! і невже ви не визнаєте́ цього? А нині Я звіщаю тобі нове і таємне, і ти не знав цього.⁷ Воно відбулося нині, а не задовго і не за день, і ти не чув про те, щоб ти не сказав: «ось! я знав це».⁸ Ти і не чув і не знав про це, і вухо твоє не було раніше відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш віроломно, і від самої утроби материнської ти прозваний відступником.⁹ Заради імені Мого відкладав гнів Мій, і заради слави Моєї утримував Себе від знищення тебе.¹⁰ Ось, Я розплавив тебе, але не як срібло; випробував тебе у горнилі страждання.¹¹ Заради Себе, заради Себе Самого роблю це, — бо яке було б нарікання на ім’я Моє! слави Моєї не дам іншому.¹² Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той же, Я перший і Я останній.¹³ Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпростерла небеса; покличу їх, і вони постануть разом.¹⁴ Зберіться усі і слухайте: хто між ними передрік це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і виявить силу Його над халдеями.¹⁵ Я, Я сказав, і прикликав його; Я привів його, і путь його буде благоуспішною.¹⁶ Приступіть до Мене, слухайте це: Я і спочатку говорив не таємно; з того часу, як це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.¹⁷ Так говорить Господь, Відкупитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, Який навчає тебе корисного, Який веде тебе тим шляхом, яким слід тобі йти.¹⁸ О, якби ти дослухався до заповідей Моїх! тоді мир твій був би як ріка, і правда твоя — як хвилі морські.¹⁹ І сíм’я твоє було б як пісок, і те, що походить від стегон твоїх, — як піщинки: не згладилось би, не знищилось би ім’я його переді Мною.²⁰ Виходьте з Вавилона, біжіть від халдеїв, із гласом радости звіщайте і проповідуйте це, поширюйте цю звістку до меж землі; говоріть: «Господь відкупив раба Свого Якова».²¹ І не мають вони спраги у пустелях, через які Він веде їх: Він виточує їм воду з каменя; розсікає скелю, і ллються води.²² Нечестивим же немає миру, — говорить Господь.