Книга Пророка ІсаїГлава XXXIII¹ Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіжник, якого не грабували! Коли закінчиш спустошування, будеш спустошений і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе.² Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви.³ Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена,⁴ і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.⁵ Високий Господь, Який живе у вишніх; Він наповнить Сион судом і правдою.⁶ І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм.⁷ Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть.⁸ Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей.⁹ Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил.¹⁰ Нині Я повстану, — говорить Господь, — нині піднімуся, нині піднесуся.¹¹ Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше — вогонь, який пожере вас.¹² І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане терня, будуть спалені у вогні.¹³ Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою.¹⁴ Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?»¹⁵ Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла;¹⁶ той буде жити на висотах; притулок його — неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне.¹⁷ Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену;¹⁸ серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?»¹⁹ Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою.²⁰ Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься.²¹ Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель.²² Бо Господь — суддя наш, Господь — законодавець наш, Господь — цар наш; Він спасе нас.²³ Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок.²⁴ І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи.