Книга Пророка ІсаїГлава XXI¹ Пророцтво про пустелю приморську. — Як бурі на півдні носяться, йде він від пустелі, із землі страшної.² Грізне видіння показане мені: грабіжник грабує, спустошувач спустошує; піднімайся, Еламе, облягай, Миде! усім стогнанням я покладу кінець.³ Від цього стегна мої трясуться; муки схопили мене, як муки тієї, що народжує. Я схвильований від того, що чую; я збентежений від того, що бачу.⁴ Серце моє тремтить; дрож б’є мене; відрадна ніч моя перетворилася на жах для мене.⁵ Готують стіл, розстилають покривала, — їдять, п’ють. «Вставайте, князі, мажте щити!»⁶ Бо так сказав мені Господь: піди, постав сторожа; нехай він розповідає, що побачить.⁷ І побачив він вершників на конях, вершників на ослах, вершників на верблюдах, що їхали попарно; і вслухався він старанно, з великою увагою, —⁸ і закричав, як лев: господарю мій! на сторожі стояв я весь день, і на місці моєму залишався цілі ночі:⁹ і ось, їдуть люди, вершники на конях попарно. Потім він виголосив і сказав: упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.¹⁰ О, вимолочений мій і син току мого! Що чув я від Господа Саваофа, Бога Ізраїлевого, те і сповістив вам.¹¹ Пророцтво про Думу. — Кричать до мене із Сеїра: сторож! скільки ночі? сторож! скільки ночі?¹² Сторож відповідає: наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви наполегливо запитуєте, то наверніться і приходьте.¹³ Пророцтво про Аравію. — У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!¹⁴ Хто живе у землі Фемайській! несіть воду назустріч спраглим; з хлібом зустрічайте тих, що біжать,¹⁵ бо вони від мечів біжать, від меча оголеного і від лука натягнутого, і від лютости війни.¹⁶ Бо так сказав мені Господь: ще рік, рівний року найманця, і вся слава Кидарова щезне,¹⁷ і луків у хоробрих синів Кидара залишиться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.