Книга Пророка ІсаїГлава X¹ Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення,² щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт.³ І що ви будете робити у день відвідання, коли прийде загибель здалеку? До кого звернетеся по допомогу? І де залишите багатство ваше?⁴ Без Мене зігнуться між в’язнями і впадуть між убитими. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта.⁵ О, Ассур, жезл гніву Мого! і бич у руці його — Моє обурення!⁶ Я пошлю його проти народу нечестивого і проти народу гніву Мого, дам йому повеління пограбувати грабежем і здобути здобич і потоптати його, як бруд на вулицях.⁷ Але він не так подумає і не так помислить серце його; у нього буде на серці — зруйнувати і знищити чимало народів.⁸ Бо він скаже: «чи не всі царі князі мої?⁹ Халне чи не те саме, що Кархемис? Емаф чи не те саме, що Арпад? Самарія чи не те саме, що Дамаск?¹⁰ Оскільки рука моя оволоділа царствами ідольськими, в яких кумирів більше, ніж у Єрусалимі й Самарії, —¹¹ то чи не зроблю того самого з Єрусалимом і статуями його, як зробив із Самарією та ідолами її?»¹² І буде, коли Господь звершить усе Своє діло на горі Сионі і в Єрусалимі, скаже: подивлюся на успіх гордовитого серця царя Ассирійського і на марнославство високо піднятих очей його.¹³ Він говорить: «силою руки моєї і моєю мудрістю я зробив це, тому що я розумний: і переставляю межі народів, і розграбовую скарби їх, і скидаю з престолів, як велетень;¹⁴ і рука моя захопила багатство народів, як гнізда; і як забирають залишені у них яйця, так забрав я всю землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не відкрив рота, і не пискнув».¹⁵ Чи величається сокира перед тим, хто рубає нею? Чи пила пишається перед тим, хто рухає нею? Начебто жезл повстає проти того, хто піднімає його; начебто палка піднімається на того, хто не дерево!¹⁶ За те Господь, Господь Саваоф, пошле чахлість на повних його, і між знаменитими його запалить полум’я, як полум’я вогню.¹⁷ Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям, яке спалить і пожере терня його і бур’ян його в один день;¹⁸ і славний ліс його і сад його, від душі до тіла, знищить; і він буде, як чахлий умирущий.¹⁹ І залишок дерев лісу його такий буде нечисленний, що дитя спроможне буде зробити опис.²⁰ І буде у той день: залишок Ізраїля й ті з дому Якова, що спаслися, не будуть більше покладатися на того, хто уразив їх, але покладуть уповання на Господа, Святого Ізраїлевого, щиросердо.²¹ Залишок навернеться, залишок Якова — до Бога сильного.²² Бо хоч би народу в тебе, Ізраїле, було стільки, скільки піску морського, тільки залишок його навернеться; знищення визначено повною правдою;²³ бо визначене знищення звершить Господь, Господь Саваоф, по усій землі.²⁴ Тому так говорить Господь, Господь Саваоф: народе Мій, що живеш на Сионі! не бійся Ассура. Він уразить тебе жезлом і тростину свою підніме на тебе, як Єгипет.²⁵ Ще трохи, дуже трохи, і мине Моє обурення, і лють Моя обернеться на знищення їх.²⁶ І підніме Господь Саваоф бич на нього, як у час поразки Мадіама біля скелі Орива, або як простяг на море жезл, і підніме його, як на Єгипет.²⁷ І буде у той день: зніметься з рамен твоїх тягар його, і ярмо його — із шиї твоєї; і розпадеться ярмо від жиру.²⁸ Він іде на Аїаф, проходить Мигрон, у Михмасі складає свої запаси.²⁹ Проходять тіснини; у Геві ночівля їх; Рама трясеться; Гива Саулова розбіглася.³⁰ Вий голосом твоїм, дочко Галима; нехай почує тебе Лаїс, бідний Анафоф!³¹ Мадмена розбіглася, жителі Гевима поспішають утікати.³² Ще день простоїть він у Нові; погрожує рукою своєю горі Сиону, пагорбу Єрусалимському.³³ Ось, Господь, Господь Саваоф, страшною силою зірве гілки дерев, і ті, що величаються зростом, будуть зрубані, високі — повалені на землю.³⁴ І посіче хащу лісу залізом, і Ливан упаде від Всемогутнього.