Голбець - це надгробок у формі хати, що був особливо поширений серед угро-фінських та скандинавських народів. Колись, дуже давно, скандинави та угро-фіни робили поховання в невеликих рублених будинках серед лісу, часто на деревʼяних стовпах, що стало частиною фольклору про «хату на курячих ніжках» (приклад вам такої поховальної саамської хати у Стокгольмі на фото). Загалом, якщо вже говоримо про «хату на курячих ніжках», то образ Баби Яги (румумнська Вижяга, угорська Богркан, болгарський Баб Яг) - це класичний покійник (костяна нога, сидить в ступі (домовині), ніс в стелю вріс), якого якийсь Іван, чийсь там син, знаходить серед лісу, і який допомагає йому, наприклад, дістатись в Тридевʼяте царство, що є потойбічним світом. Звісно ж, Баба Яга добре його кормить та поїть, адже небайдужі родичі та односельчани наповнювали оселю мертвого значною кількістю продуктів, хатнього начиння, щоб покійнику зручніше жилось на тому світі. Пізніше, з поширенням християнства, така поховальна хата еволюціонувала в «хрест з дашком», що також залишився поширеним у скандинавських країнах, Карелії, Румунії, Угорщині, Карпатах. Туди також люди продовжуьють носити їжу, складати її під дашок, вʼязати на хрести трави, стрічки, щоб відганяти нечисту силу.