Саме 27 липня 1921 року канадець Сер Фредерік Бантінг разом зі студентом медичного факультету Чарльзом Бестом зробили те, що вважалося неможливим — вони вперше в світі виділили з піддослідного панкреаса гормон, який пізніше назвали інсуліном. Ідея, що здалася б несподіваною, належала Бантінгу. Він припустив: якщо перев'язати протоки підшлункової залози у собаки, клітини, що руйнують інсулін, відмирають, а островки Лангерганса залишаються і виробляють нужний гормон. Згодом виділений із них екстракт продемонстрував жахливу силу — вже за годину після ін’єкції він знизив рівень цукру в крові хворої тварини на 40 % .Допомога Беста, неабияка праця біохіміка Джеймса Колліпа і підтримка професора Джона Маклеода зробили можливим перехід від експерименту до медичної практики. А вже на початку 1922 року 14‑річний підліток Леонард Томпсон, втративши надію на життя, отримав ін’єкцію інсуліну. Так почалася ера керованого діабету У 1923‑му Бантінг і Маклеод отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини.