Слова очільника ГУР Кирила Буданова про 2027 рік як остаточний термін підготовки Москви до вторгнення та окупації країн Балтії цікаві, зокрема, тим, що ця дата майже повністю збігається з американською оцінкою готовності Китаю до вторгнення на Тайвань, яку ще у березні минулого року озвучив командувач Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Акіліно.

І вже зараз можна з високим рівнем упевненості стверджувати, що така синхронність не є випадковим збігом, а радше наочним підтвердженням слів командувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича про те, що Москва та КНР готують скоординовану одночасну агресію проти всього західного блоку.

У світлі цього стає зрозумілішою й причина жорсткого тиску Сполучених Штатів на Європу, яка, на вимогу Вашингтона, до 2027 року має перебрати на себе основний оборонний тягар у НАТО – від розвідки до ракетних спроможностей. В іншому разі американці можуть суттєво скоротити свою участь у ключових механізмах оборони Альянсу, фактично відмовившись від безумовного захисту інших країн-членів.

Простіше кажучи, у Штатах добре розуміють, що Китай і РФ діятимуть синхронно, так само як усвідомлюють і те, що сил самих лише американців для ведення війни на двох кінцях планети одночасно проти супротивників такого масштабу точно не вистачить.

Тому їм або потрібні союзники, здатні самостійно тримати оборону і, за можливості, навіть підтримати США, або ж європейські справи перестануть обходити Вашингтон взагалі.

Та все ж, до потенційної великої війни у так званого "колективного Заходу" залишається приблизно рік. Чи будуть вони до неї готові – і чи взагалі в умовах сучасних демократичних суспільств до такого сценарію можливо повноцінно підготуватися – питання відкрите.