POLITpedia | Враховуючи трампівську риторику останніх днів і частково дії – як-от з...

Враховуючи трампівську риторику останніх днів і частково дії – як-от запровадження 25% мит на Індію, однією з причин чого, за його ж словами, є тісні економічні та частково військові відносини цієї країни з росією – можна припустити, що закінчення віднедавна не 50-, а 10-денного ультиматуму вже ніхто не чекає. Усі чудово розуміють, що нічого не зміниться (про це Трамп заявляє сам).Тому перший удар, очевидно, Донні вирішив завдати вже зараз – по тих, кому його вторинні санкції та тарифи, за його ж словами й по суті, і мали загрожувати найбільше – по покупцях російських нафти й газу, Індії та Китаю. Обидві країни є найбільшими торговельними партнерами москви: Індія купує приблизно 40% усього російського нафтового експорту, Китай – 45%. Окрім того, Китай закуповує 30% усього трубопровідного газу з РФ та близько 20% зрідженого (СПГ). Тож головний приціл зараз – саме на них.Так, 25% мита на індійські товари – це не 500% і навіть не 100%, як обіцяли той же Грем або сам Трамп. Але, по-перше, ці мита принаймні формально прив’язані до провалу торговельної угоди між США та Індією, а по-друге, вони радше є сигналом для Нью-Делі: настав час жертвувати відносинами з москвою, а головне – її дешевою нафтою та зброєю, і швидко від цього всього відмовлятися, щоб не зруйнувати остаточно відносини зі Штатами. І судячи з нещодавніх заяв міністра нафти Індії, Нью-Делі на такий крок готовий – американці їх лише активно підштовхують.Під величезним питанням усе ж залишається Китай, який, що очевидно, ніколи свого союзника не кине – на чому він неодноразово акцентував як публічно, так і кулуарно – і з яким Трамп тільки-тільки продовжив перемир’я у розв’язаній ним же торговельній війні, і яке він навряд захоче розривати.Проте, якщо вірити Reuters, на Піднебесну Штати все ж теж вирішили надавити, але поки лише дипломатичним шляхом – руками міністра фінансів США Скота Бессента, який своїм китайським візаві прямо сказав про загрозу потрапляння під 100% мита, якщо ті не відмовляться від закупівлі московських енергоносіїв. На що ті вчергове відмовили, чудово розуміючи те, про що я вище згадав (Трамп не хоче нової торгівельної війни).Але все ж, навіть якщо у Трампа таки вигорить хоча б одну Індію змусити від такої торгівлі утриматись – бюджет кремля зазнає значущого удару, від наслідків якого позбутися буде ну дуже важко.Проблема тільки у тому, що це, знову ж таки, не відбудеться швидко, бо Індія, 38% усієї закуповуваної нафти якою припадає на росію, за кілька днів її на інші джерела не замінить – навіть з підключенням саудитів та інших. Просто так 2 мільйони барелів нафти швидко ніде не знайдеш. Тому це все, звісно, – плюс і клас, але гроші у москви будуть ще довго, а Китай, який і є головним їх спонсором, кидати владіміра, особливо перед практично неминучим майбутнім протистоянням з США, навряд збирається.🇺🇦POLITpedia