Несеться усе більше чуток про скоре звільнення Маска, і якщо вірити Politico, з колонкою якого зараз усі носяться, це вже не просто чутки. Такий розвиток подій був цілком очевидним, і Трамп навіть доволі вміло виходить із цієї ситуації, остаточно не відвертаючи від себе Маска, натякаючи, що той нібито йде, але насправді залишається поруч, під боком. Бо в іншому випадку, як я вже колись писав, Маск із його медіаресурсом і бюджетом міг би стати справжнім кошмаром для американського президента. Найбільше на це рішення Трампа, як мені здається (і як натякає той самий Politico), вплинула не лише ексцентричність і дурні внутрішньополітичні рішення мільярдера, а й те, що його ресурси не допомогли республіканцям отримати більшість у судовій владі — навіть попри вклад у виборчу кампанію Бреда Шімела 19 мільйонів доларів (колосальні кошти для таких перегонів). Як я зазначав у тому ж згаданому дописі вище, Маск і був потрібен Трампу насамперед для того, щоб за рахунок його грошей і медіаімперії X забезпечити республіканцям перемоги на різних рівнях. Але, як виявилося, цю свою основну функцію «кодеїновий мільярдер» так і не виконав.