🇺🇸 Від нової зустрічі Зеленського і Трампа навряд чи варто чекати великого дипломатичного прориву. Позиції України та Росії не стали настільки ближчими, щоб одна розмова могла принципово змінити ситуацію. Але цього разу значно цікавіше інше: поступово змінюються умови, в яких діє сам Трамп. І для України це може виявитися важливішим за будь-яку красиву заяву після зустрічі.

🤝 Предметних питань у Києва та Вашингтона достатньо. Насамперед ідеться про військову підтримку на зиму, протиповітряну оборону, енергетику та вже погоджені механізми фінансування. Тут цілком можливий практичний результат, який не матиме нічого спільного з гучним «мирним проривом», але безпосередньо впливатиме на здатність України пройти наступні місяці.

🛡 Для нас це зараз значно важливіше за чергові розмови про швидке завершення війни. Україні потрібні ракети для ППО, стабільне постачання озброєння та допомога енергетиці. І якщо зустріч Зеленського з Трампом дозволить остаточно закріпити хоча б частину цих рішень, вона вже матиме конкретний результат.

⛽️ Окремою темою залишиться запропоноване Трампом припинення ударів по енергетичних об'єктах. Білий дім зацікавлений у такій домовленості не лише через Україну. Трампу важливо демонструвати американцям, що він здатний впливати на війни, знижувати ризики для енергетичного ринку і, зрештою, створювати умови для нижчих цін усередині США.

🔥 Але проблема полягає в тому, що однієї заяви американського президента для цього недостатньо. Україна може погодитися на взаємне припинення ударів, однак Росія також повинна виконувати свою частину домовленості. Інакше Київ просто добровільно обмежить один зі своїх найболючіших засобів тиску на Москву, не отримавши нічого натомість.

🚀 Саме тому продовження українських ударів по російських об'єктах має ще й переговорне значення. Київ показує, що його згода на секторальне перемир'я не є наслідком безвиході. Якщо домовленості не буде, Україна має можливість продовжувати кампанію проти російської інфраструктури.

📜 Паралельно з цим з'явився ще один важливий фактор – американський санкційний закон. Навколо нього було стільки розмов, що саме словосполучення «пекельні санкції» вже майже втратило зміст. Та й остаточний механізм значно складніший за початкові політичні обіцянки.

💰 Водночас знецінювати його теж не варто. Санкції проти фінансового сектору, обмеження інвестицій та можливість вторинного тиску на країни, які продовжують економічну співпрацю з Росією, самі собою війну не завершать. Але вони здатні збільшувати для Москви вартість її продовження.

🇨🇳 Особливо цікава частина, пов'язана з державами, які купують російські енергоресурси. Потенційні мита тут стосуються вже не стільки самої Росії, скільки Китаю та Індії. Це набагато серйозніший інструмент, але водночас значно ризикованіший для самих США. Тому зовсім не факт, що Трамп одразу використає його на максимальному рівні.

🔫 Швидше для президента США це ще один засіб тиску, який можна покласти на стіл під час переговорів. Сам факт існування можливості запровадити додаткові обмеження вже дозволяє Вашингтону говорити з Москвою і її торговельними партнерами жорсткіше. Інше питання – чи буде Трамп готовий перейти від погрози до практичного застосування.