ЖИТОМИРСЬКИЙ СКІНХЕД

Іноді сни бувають кращими за реальність Ніби я у командирському танку, Панцер III з 50-мм гарматою. Їду степами, десь на фоні палає ліс. Поруч ще кілька танків, німецьких БТРів та розвідувальних бронемашин. За танками йдуть панцергренадери. Попереду з’являється натовп комуністів, більшовиків, їхні монголоїдні гримаси перекривлені від злоби, поміж них видно негрів, а також гомосексуалістів із веселковими прапорами.Щільні ворожі лави починають радіти, бо їх на шмаття рвуть вибухи реактивних мінометів. Весь цей час чути найкращу пісню виконану гуртом Stahlgewitter.Мій танк стріляє з гармати, після чого ворожий танк вибухає, ми йдемо на штурм, гусениці вдавлюють черепи більшовиків у суху землю. Панцергренадери стріляють з карабінів та кулеметів.Наді мною в небі з гулом проносяться мессершміти, які обстрілюють з гармат ворожі лави. Після чого в небі з’являється крило з Юнкерсів Ju 87 «Штука», які з ревом пікірують на ворожі порядки. Баленкройци відблискують на танковій броні.Потім ворог іде в рукопашну атаку, я дістаю MP-40 і стріляю прямо з танка, наші вогнеметники починають випалювати ворожі ряди.Після чого з’являється величезна веселкова гідра з двома головами. Одна голова — Сороса, інша — Сталіна. І тут у небі наді мною з’являється образ Білецького у латах та на білому коні, який полум’ям з очей спалює цю гідру.На цьому сон закінчується💊

Короче, не можу я написати наслідному принцу Королівства Саудівської Аравії Мухаммеду ібн Салману, він мені пише, а я не можу йому відповісти. Заблокував Фейсбук йому доступ до мене, а мені до нього. "ІРМА КРАТ, Ви тамчасово не можете відповідати на листи Мухаммеда ібн Салмана". Але це зробила не Україна, а напевно рашистські адміністратори, бо рік тому я попросила у принца допомогти українській армії, і він допоміг, але йому не подобається, що із тих грошей мені до цього часу навіть не виплатили за пережитий полон, саме через це більше не допомагає. Плюс, мені погрожують, що я не маю права його любити, бо він не християнської віри. Навпаки, а я і не збираюся відмовлятися від своєї православно-християнської віри, а він не збирається відмовлятися від своєї, і це був би обєднуючий елимент, котрий обєднав би дві віри навколо добра та любові. Я про те, що багато вір між собою ворогоють, хоча заповіді в усіх однакові, тільки назви богів та святих в усіх різні. А по факту, всі сповідують однакові заповіді. Ну ок, принц знайде як мене розблокувати). Даремно вони це зробили! Якщо він захоче, він взагалі купить цілий Фейсбук і подарує мені): "Пиши куди хочеш, і кому хочеш! Всі хто тебе образить - я відріжу голову! Всі хто був причетний до твого отруєння і умисного знищення твоєї краси - вже майже мертві! ".

Щось згадав за дитинство.Ми в дитинстві воювали дворами. Кидали один в одного петарди і каміння. Була у нас і своя кавалерія.Легка це хлопчина на велосипеді з палицю, задачею його було або вдарити палкою ворожого піхотинця, або встромити її у спиці велосипеда ворожого кавалериста.Була і важка, це велосипедист а на багажнику сидить зазвичай малий якийсь і кидає у інших каміння. Використовували і артилерію. Яблуко настромлене на палиці Працює як праща і летить метрів на 50-100Була і біологічна зброя, засилали у ворожі порядки одного з наших у якого була вітрянка. А ще робили обладунки, будували фортеці з дошок у кущах, Луки, арбалети, іграшкові пістолети на кульках. Баталії були люті у яких з обох сторін приймало участь до 50 чоловік Там не було класичної гри. Там були війни у стилі феодалізму. Програвши сторона(двір) зазвичай потрапляв у залежність переможців. Вони були змушені збирати для переможців пляшки для здачі, або ж яблука і груші з дерев. У окремому випадку вони ходили у походи у складі армії переможців.І все це з розбитими носами, головами. Одному малому раз ледь око не вибилоОце було дитинство.

У світі, на тлі всієї геополітичної турбулентності, розвиваються деякі тенденції, які мене особисто радують: про відхилення від норми все більше говорять, як є. Йдеться зокрема і про переосмислення "квотного" буму. Трохи поділюся своїми думками з цього приводу.Не маю нічого проти представників ЛГБТ, людей із ожирінням тощо. Оцінюю лише вчинки, характер і здібності конкретної людини в конкретному контексті. Однак важливо розуміти, що згадані та багато інших станів є відхиленнями від норми, або, з наукової точки зору, хворобами. Наприклад, народитися геєм, мати псоріаз чи алергію на пеніцилін — це стани, які супроводжують людину протягом життя. Вони накладають певні обмеження на реалізацію особистості — як фізичні, так і соціальні, потребують супроводу. Наприклад, людина з псоріазом стикається з проблемами шкіри, які впливають на якість її життя. Це стосується й переважно набутих станів: людина з ожирінням, якщо не лікуватиме чи не коригуватиме свій стан, проживе менше, а її якість життя значно знизиться. Ожиріння — це хвороба і не може вважатися нормою.Людина з гомосексуальною орієнтацією, ймовірно, не зможе або не матиме бажання народити дітей, а отже, може випасти з процесу природного відбору і передачі своєї генетики наступним поколінням, включення в алгоритми розвитку людства протягом тисячоліть.Безумовно, дуже важливо, щоб кожна людина мала можливість жити максимально повноцінним життям. Це включає роботу, спілкування, творчість та інші аспекти. Це також включає можливості адаптації та інклюзії. Я категорично проти дискримінації.Водночас, вип’ячування відхилень як норми та підміну понять вважаю неприпустимими. Наприклад, у Homo sapiens існують тільки дві статі — чоловіча і жіноча...Коротше кажучи, ситуація, коли гетеросексуальне населення відчуває себе "лише одним із варіантів", а люди отримують гранти на бодіпозитив та випускають відео, як "класно бути за 100 кілограмів, нічого не змінювати, ти прекрасна, повір у себе"...Ми маємо підтримувати одне одного, визнавати різноманітність і поважати кожну людину, але це не означає ігнорувати наукові та еволюційні аспекти реальності.Отже, про мою позицію, до відома. Це частково писала і раніше:1. Бути представником ЛГБТ — це не норма, а психофізіологічне відхилення.2. Ожиріння — це хвороба, яку потрібно лікувати.3. Дискримінація за фізичним чи психологічним станом, наприклад, відмова людині в роботі не через її кваліфікацію, а через те, що вона ЛГБТ, є неприпустимою. Водночас прийняття людини на роботу тільки через її належність до ЛГБТ, за умови, що інший кандидат має кращі навички, також є неправильним. Це вже позитивна дискримінація. 4. Наразі проти квот як явища. Любих. За умови і можливості, проти квот.

Корупція у сфері оборони смертельна. Якщо хабарництво в інших сферах суспільного життя за наслідками можна порівняти із застудою, то в МО це швидше ВІЛ. Вона знищує імунітет країни, її військо, здатність до опору загарбнику. Для грантових персонажів, які цілими табунами лізуть у громадську раду, боротьба з корупцією — це красиві звіти, гроші з грантів, отриманих ГОшкою, подальша кар'єра в різних структурах тощо. Для мене ця боротьба — це питання виживання найдорожчого, що в мене є, — Вітчизни. Це питання життя моїх друзів. Зрештою, це питання мого власного виживання, бо якщо фронт впаде, то всі ці «прогресивні грантові комсомольці» опиняться за кордоном, а я, в найкращому разі, загину під час спроби встановити фугас під колону окупаційних військ. Боротись із корупцією треба всіма можливими способами. І участь в антикорупційній раді МО дає можливість робити це, не порушуючи Кримінального кодексу. Тож, козаки! Голосуємо за круту команду для якої питання Вітчизни, то не пусті слова. Номера13,14,19,20,21.Посилання на голосування https://rgk.vote.mod.gov.ua/(Якщо не пускає, то зачекайте трохи часу. Гендерний комсомол активно залучає ботферми, які приторможують голосування)