Господар власного світу

Надіюсь, ніколи байдужим не стати, У гніві до ближніх – навчитись прощати, А ще, у великих гординях своїх,Набратися мужності, сил та натхнення,Долаючи сором, просити прощенняВ людини та Бога за вчинений Гріх! А ще, у майбутньому бачити хочуСвою Україну багату й співочу,Яка не ввійшла до чужих володінь! Дати освіту дорослому сину,Любити батьків, шанувати родину,Бути взірцем для нових поколінь! Мрію, з очей розв'язати пов'язку,Бо вже остогидло ховатись за маску,Скинути врешті безлику броню! Сліпо не бігти в житті за юрбою,А просто навчитися бути собоюТа ближньому менше казати брехню! Бути господарем власного часу,Вийти босо́ніж на чисту терасу,Весною, коли прилетять солов'ї! Взяти з собою наваристу каву,Зрання́ зачитатися в книгу цікаву!…а може, весь день приділити сім'ї. Як всі, не чекати постійно суботу,Мати улюблену чесну роботу,Та нею собі заробляти на хліб! Не стати таким, що з обману нажився,Владою чи багатством упився,Людей обікрав та мільйони загріб. Синицю не хочу – а вільну лелеку,Колись упіймаю я мрію далекуТа плани свої доведу до пуття! Не манить мене на високу орбіту –А бути господарем власного світу –Таким я малюю щасливе життя! Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі