💬 Запитання для духовного самоаналізу по 1-2 розділам книги Неємії:• Неємія не зміг просто відпустити почуте — і це змінило хід історії. Що я роблю з тим неспокоєм, який Бог часом кладе на серце? Придушую — чи дозволяю йому перерости в дію?• Він не одразу діє — спершу постить і молиться. Чи я вчуся зупинятись перед важливим рішенням, щоби справді почути Бога?• Неємія не відсторонився, а молився так, ніби сам був частиною цієї провини. Чи готовий я молитися за інших не з позиції “кращого”, а з покорою того, хто сам потребує Божого милосердя? • Він був виночерпієм, а не будівельником. Чи готовий я до того, що Бог може покликати туди, де я себе зовсім не бачу?• Неємія не змушує народ, а надихає: «Встаньмо й збудуймо». Чи мої слова більше тиснуть чи запалюють?• Опоненти сміються, але він не здається. Чи я підтримую інших, коли насмішки або критика гасять бажання служити?• Неємія не привласнює успіх собі, він бачить Божу руку в усьому. Чи вмію я віддавати славу Богу навіть тоді, коли щось вийшло через мою ініціативу?• «Бог небесний дасть нам успіх». Чи справді я вірю, що в Божій справі результат залежить не від ресурсів, а від Його присутності?✍️ Яка з думок сьогоднішнього розділу торкнулася вас найбільше? Напишіть в коментарях.