💬 Запитання для духовного самоаналізу по 5-6 розділах: • Пророче слово знову пробуджує народ до дії. Чи не чекаю я кращих обставин, коли Дух Божий уже давно говорить: “Почни зараз”? • Очі Божі були над ними — це не означало, що тиску не було, але що Бог бачив усе. Наскільки я спираюсь на Божу присутність, а не на відчуття безпеки? • Юдеї говорили про Бога чесно і відкрито, навіть перед урядовими посадовцями. Як я можу навчитися представляти Божу справу зі смиренням, але без сорому? • Бог схилив серце перського царя до свого народу. Яке враження в мені залишає ця риса Бога — що навіть серце язичницької імперії не виходять за межі Його контролю? • Як це змінює моє ставлення до політики, держави, впливу — якщо я знаю, що в кінці історії керує не уряд, а Господь? • У 6 розділі написано, що “Господь веселив їх”. Коли востаннє я переживав радість у Бозі не теоретично, а так, що вона справді торкнулась серця? • Храм відновлено — але головне, що Бог знову живе серед Свого народу. Чи я шукаю результатів у служінні більше, ніж Божої присутності?✍️ Що вас зачепило під час читання? Поділіться відкриттям або роздумами.