#тут_і_зараз Ви коли-небудь опинялися в незнайомому місті без навігатора? Все ніби звичайно — вулиці, будівлі, люди. Але ти не розумієш де ти. І від цього паніка. Бажання кудись побігти — тільки б не стояти на місці. Ось так само виглядає людина яка загубилась у своїх думках. Коли нам стає занадто від болю, від втоми, від того що не знаємо як впоратися — ми йдемо в голову. Думки стають притулком. Ти починаєш прокручувати думки і перестаєш відчувати. Але є пастка. Чим більше ми тікаємо від відчуттів — тим більше губимося. І тим далі від себе опиняємося. А вихід такий самий як у чужому місті. Просто озирнутися. Буквально. Що є навколо тебе прямо зараз? Де ти? Яке світло у вікні. Який звук. Яке відчуття під ногами. Ми невіддільні від цього моменту. Ми його частина. Не думки про нього — а сам момент. І щойно ми це помічаємо — навігатор вмикається сам. Впевненість, що зможеш впоратись повертається💬 Подивись де ти зараз? Просто словами опиши собі, що бачиш навколо.

👇

Збережи — і відкрий коли наступного разу загубишся ✍️ Олена Почуєва — психолог, яка творить психологічну магію