Коли довго працюєш з дронобоєм — рушницею проти ворожих БПЛА, у шоломі, окулярах, в повному спорядженні — здається, що вже все розумієш і контролюєш.А потім тренуєш десь на Донбасі друзів з Легендарних Гострих картузів, а вони тобі і кажуть:— А ну, друже, досить теорії. Хочеш дізнатися, як воно — в реальності? Бери арку. І біжи. А ми за тобою політаємо. Хто не відмахнувся, той сам винен. Ефпевіха, хоч і без заряду, але якщо в тебе влучить, то мало хорошого, вибачай тоді...І я вам скажу, друзі... Це не просто тренування. Це кардіо в режимі "виживання". Це адреналін, який пробиває на повну. Коли за тобою ганяється не просто FPV-дрон, а керований справжнім профі — усе, що ти вчив, стає або твоїм спасінням, або твоєю поразкою.Да, і ось цей ролік, то було лише маленьке віконце в реальність.Лише те, що дозволили показати Гострі картузи. Бо тренування в них йдуть по повній програмі, на виживання! І багато чого показувати её можна!Але навіть цього достатньо, щоб зрозуміти: тренування з дронобоєм після такого отримують зовсім інший рівень. Іншу ціну. І справжній сенс.Дякую вам, Картузи. За досвід. За драйв. За те, що не іграшки.p.s. тільки трошки підлюкував спину, але після таких навантажень... Хоч бронік не заставили одягнути, а то зовсім пісець буде...Ну нічого, завтра вони знову до нас у Благодійний Фонд "Крона Надії" попадуть... Будемо тренувати стрільбу у мрякі та на звук...