Може ця стаття і не для субботнього вечора, але...Цей текст болить. Бо він — про Харків, який тримається. Але щодня втрачає.🟡 Хочу щиро подякувати журналістці Олені Павленко та Kharkiv Today за глибоку та чесну статтю про те, як війна сьогодні позначається на житті харківського бізнесу.Це не просто репортаж — це важливе свідчення.Бо багато проєктів, які роками працювали в нашому місті, після ударів уже не повернуться.📍 Що сталося за останні тижні?🔹 Обстріли по виробництвах, складах, станціях техобслуговування.🔹 Люди, які втратили робочі місця буквально за одну ніч.🔹 Власники, які ще вчора шукали працівників — сьогодні вивозять останнє обладнання.🔹 І, на жаль, більшість із них не говорять про «відновимо», а про «перевезли й далі працюємо деінде».📌 Чому так?Бо системної підтримки бізнесу де-факто немає.Є багато слів центральної влади. Але:▪️ Немає компенсацій.▪️ Немає чіткої процедури страхування.▪️ Немає сигналу: «Ми з вами. Ми допоможемо лишитись».І таких критеріїв може перерахувати ще з десяток!💬 І саме тому такі тексти важливі.Вони не просто констатують втрати — вони говорять про людей, які щодня роблять вибір залишатись, поки ще мають сили.Олено, дякую за цю статтю. За голос підприємців. За спробу не прикрашати. І за щире бажання почути — навіть там, де більшість уже мовчить.🤝 Харків вистоїть. Але вистоїть тільки тоді, коли ті, хто тут, будуть бачити і відчувати, що не самі. Насамперед із Київа, бо подальша доля прифронтових територій вирішується саме там.Посилання на статтю:https://2day.kh.ua/ua/kharkow/biznes-horyt-yak-postiyni-obstrily-poznachatsya-na-pidpryyemstvakh-kharkova