“Гендерні питання” – на часі? Поки на фронті триває війна, українському суспільству продовжують нав’язувати чужі ідеї на інституційному рівні через державний апарат. Чергова бюрократизація Збройних Сил, запровадження сотень так званих “гендерних радників” і введення цієї посади на найвищому рівні у Генштабі з незрозумілими повноваженнями виправдовують необхідністю інтеграції до ЄС і НАТО. Насправді ж це свідчить про системне просування “гендерної ідеології” у всі сфери життя, включно з армією – у розпал повномасштабної війни за існування української нації. Водночас, коли мова заходить про мобілізацію, гендерні активісти миттєво замовкають, вигадуючи відмовки. Однак це не заважає їм продовжувати поливати брудом тих, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає державу. Та їхня риторика розбивається об образ справжніх українських жінок – сильних, гідних, здатних не лише підтримувати своїх чоловіків, а й самостійно ставати до боротьби. Українські націоналістки, які з перших днів війни стали на захист Батьківщини, так само, як їхні попередниці з УСС та ОУН, є живим запереченням феміністичних тез. Вони не вимагають особливих умов і не просувають чужорідних лозунгів – вони воюють, лікують, волонтерять і будують Україну. Замість впровадження штучних ідеологем і створення “паперових посад”, варто зосередитися на реальних проблемах: забезпеченні фронту, підтримці добровольців та захисті їхніх прав – не лише у війську, а й у цивільному житті. Бо поки в кабінетах сперечаються про “гендерну рівність”, на передовій вирішується майбутнє нації.https://t.me/GeneralStaffZSU/21753