Небесний заколот гордовитого Люцифера, його подальше вигнання у темну безодню та падіння Адама, що перебуває з цим у причинному зв’язку, утворюють вихідну точку герметичної філософії. Саме ці дві космічні катастрофи породили «праматеріальний» хаос елементів, який стає вихідною матерією для Magnum Opus.Згідно з містиком Якобом Беме саме Люцифер розпалив вогонь у природі, підбурюючи Божий гнів своєю гординею. Падіння Адама потягло за собою падіння людини з первісної внутрішньої єдності у зовнішній світ протилежностей. Він був німецьким протестантським мислителем. Гегель вважав Беме самородком, який поклав початок оригінальній німецькій філософії. Роздуми Беме починаються з таємниці гріхопадіння. Він одним із перших серед тлумачів Біблії відкинув думку, що зло з’явилося в природі внаслідок непослуху Адама. Немає нічого в природі, що не містило б у собі доброго і злого; все рухається й живе в цьому двоїстому спонуканні. Будь-яка річ існує лише тому, що в ній є напруга. Полярність світу походить від Бога, в Якому потенційно перебуває все. Всесвіт сповнений динаміки, вогню, вічного «кипіння» і в Самому Богові не можна бачити нерухомий Початок. Із сил Божих постало небо, з неба постали зорі, із зір постали стихії, зі стихій постали земля і творіння. А протилежності, коли вони перебувають у Божестві, мають гармонійний характер. Джерело протилежностей — не гріх, не диявол і не матерія, а сам Бог. Бог — процес, вічний рух, «кипіння», саморозгортання, тому Всесвіт динамічний, вогненний, нестабільний — бо він відображає внутрішній рух Божества.Містика Беме не завершується словами. Вона вимагає іншого носія — простору. Саме тут з’являється Діонісій Андреас Фрер, чия алхімічна графіка перетворює тексти на карти. Ці зображення фіксують послідовність космічних і антропологічних станів. Вони показують небесний порядок до падіння, момент зсуву центру, народження полярностей, а також становище людини як істоти, втягнутої у цей розлом.