Fuente
Плітки УкрАрт ком'юніті💌 | Мені небезпечно бути митцем. 🤨Саме так, вам не причулося!Я займаюся тв...
373 Vistas/Alcance
2026-10-17 14:40
Mensaje №26743
🎀:Мені небезпечно бути митцем.
🤨
Саме так, вам не причулося!
Я займаюся творчістю ледь не все своє життя. Я, бляха, дихаю цим, але є низка причин, по яких заняття цим стає для мене майже неможливим.
Головною причиною цього є моя матір. Вона тиранка. Що б я в дитинстві не малював — все летіло в смітник з криками, що я займаюся хуйньою і що малюнки мені нічого не дадуть. Коли я раніше показував їй свої малюнки, їй було абсолютно байдуже і замість банальної похвали «Молодець. Вийшло гарно» вона мене критикувала і з кожним днем все більше демотивувала. Коли я з молодшим братом ради приколу намалювали собі грим і пішли до друзів, після того як повернулися додому, вона вдарила мене по обличчі, кричала наскільки я тупе і безмозгле, і ще й силоміць потягнула в ванну щоб змити те що я на собі малював. Мені було образливо.
Я був дитиною і хотів розважатися тим, що люблю, але вона в мені це завжди придушувала. І до речі вона досі здатна зробити зі мною жахливі речі якщо я раптом замість «нормальної» роботи виберу жити для себе і займатися творчістю.
Друга причина — в мене проблеми з концентрацією. Я досі не можу завершити більшу частину своїх малюнків. Мені це важко дається через третю причину, а саме низьку самооцінку. Через те, що мою творчість в дитинстві не цінували, цілком логічно що я почав сам себе придушувати думками «я недостатньо добре малюю», «мої малюнки нікому не потрібні», «в мене нічого не вийде».
Через це все мої руки опускалися, але ж давайте згадаємо те, що я в цьому тейку писав на початку: «я, бляха, дихаю цим».
Я не можу просто так покинути творчість. Мої нутрощі просочені нею. Навіть зараз, будучи дорослою людиною, якій скоро стукне 20, я досі думаю що б такого мені помалювати, а після роботи, сідаючи за ноутбук, я час від часу вмикаю свій улюблений SAI2, ставлю важку музику на фон і хоч до опівночі сиджу і щось малюю, навіть якщо більшу частину малюнків не публікую в соцмережах.
Я працюю над тим, щоб не втрачати те, що для мене цінне. Працюю над своїми проблемами з самооцінкою і поступово стараюся приборкати свої страхи.
А загалом, що я хотів цим сказати? Коли хтось вам каже що ваша творчість безглузда і нікому не потрібна, візьміть і намалюйте його в образі фурі- а упс. Це не те що я мав на увазі.
🤨
Коли хтось не цінує вашу творчість, ви не приймайте це близько до серця. Якщо творчість для вас важлива — продовжуйте творити. Це ВАША творчість і жоден не в праві судити вам займатися цим чи ні.
І мені прикро що люди зі схожими проблемами взагалі є. Ви не винні в жорстокості по відношенню до себе просто тому що займаєтеся тим, що любите. І ви не заслуговуєте, щоб з вами за це жорстоко поводилися. Тож, будь ласка, не втрачайте те, що робить вас щасливими
#тейк
🤨
Саме так, вам не причулося!
Я займаюся творчістю ледь не все своє життя. Я, бляха, дихаю цим, але є низка причин, по яких заняття цим стає для мене майже неможливим.
Головною причиною цього є моя матір. Вона тиранка. Що б я в дитинстві не малював — все летіло в смітник з криками, що я займаюся хуйньою і що малюнки мені нічого не дадуть. Коли я раніше показував їй свої малюнки, їй було абсолютно байдуже і замість банальної похвали «Молодець. Вийшло гарно» вона мене критикувала і з кожним днем все більше демотивувала. Коли я з молодшим братом ради приколу намалювали собі грим і пішли до друзів, після того як повернулися додому, вона вдарила мене по обличчі, кричала наскільки я тупе і безмозгле, і ще й силоміць потягнула в ванну щоб змити те що я на собі малював. Мені було образливо.
Я був дитиною і хотів розважатися тим, що люблю, але вона в мені це завжди придушувала. І до речі вона досі здатна зробити зі мною жахливі речі якщо я раптом замість «нормальної» роботи виберу жити для себе і займатися творчістю.
Друга причина — в мене проблеми з концентрацією. Я досі не можу завершити більшу частину своїх малюнків. Мені це важко дається через третю причину, а саме низьку самооцінку. Через те, що мою творчість в дитинстві не цінували, цілком логічно що я почав сам себе придушувати думками «я недостатньо добре малюю», «мої малюнки нікому не потрібні», «в мене нічого не вийде».
Через це все мої руки опускалися, але ж давайте згадаємо те, що я в цьому тейку писав на початку: «я, бляха, дихаю цим».
Я не можу просто так покинути творчість. Мої нутрощі просочені нею. Навіть зараз, будучи дорослою людиною, якій скоро стукне 20, я досі думаю що б такого мені помалювати, а після роботи, сідаючи за ноутбук, я час від часу вмикаю свій улюблений SAI2, ставлю важку музику на фон і хоч до опівночі сиджу і щось малюю, навіть якщо більшу частину малюнків не публікую в соцмережах.
Я працюю над тим, щоб не втрачати те, що для мене цінне. Працюю над своїми проблемами з самооцінкою і поступово стараюся приборкати свої страхи.
А загалом, що я хотів цим сказати? Коли хтось вам каже що ваша творчість безглузда і нікому не потрібна, візьміть і намалюйте його в образі фурі- а упс. Це не те що я мав на увазі.
🤨
Коли хтось не цінує вашу творчість, ви не приймайте це близько до серця. Якщо творчість для вас важлива — продовжуйте творити. Це ВАША творчість і жоден не в праві судити вам займатися цим чи ні.
І мені прикро що люди зі схожими проблемами взагалі є. Ви не винні в жорстокості по відношенню до себе просто тому що займаєтеся тим, що любите. І ви не заслуговуєте, щоб з вами за це жорстоко поводилися. Тож, будь ласка, не втрачайте те, що робить вас щасливими
#тейк