👙: Вітаю, я за порадою. Поки що нова в цій спільноті, лише оглядаю, що і як, і не знаю, чи правильно напишу, чи це правильний бот, але дуже хочу звернутись до вас з питанням, яке мене дуже сильно тривожить більшу частину часу мого перебування в украрті. Це питання змусило мене видалити всі соцмережі і піти навіть з чатів, бо я не розумію, чи проблематична я, чи ні. І я дуже не хотіла б потрапити в якийсь скандал в майбутньому, тому мені дуже потрібні знаючі люди, які можуть мене скерувати.Ближче до суті - мої інтереси. Цікавить мене стара українська анімація, кінематограф, твори класиків. Те, що було створено за союзу, але те, що не містить пропаганди в собі, так як, на мої знання в цій темі, українська анімація мала свій розвиток навіть під цензурою, київнаук, укранімафільм, і має непогані проєкти українською мовою, як під час існування совку, так і опісля, найбанальніші приклади це Як Козаки чи Енеїда, але є і менш відомі приклади, такі як Послуга, яка є сатирою на радянський блат, чи Рокіровка, яка є сатирою на добу застою. Я дуже не хочу щоб мене сприйняли неправильно, так як я притримуюсь позицій декомунізації України, і сама хочу в майбутньому, пішовши на гуманітарну спеціальність, боротись якраз за культурну ідентичність і змивання з себе пропагандистського сліду. Та все ж, чи можна вважати те, що не містить в собі пропаганди, чи те, що навіть висміює її, нормальним для історичного освітлення і поширення з метою культурної обізнаності, вивчення історії анімації? Як дещо, забуте під цензурою, але рідне, українське, що не показували, але що заслуговує уваги зараз. Бо можу навести багато прикладів українських старих мультфільмів, в яких 0 совкового, крім того, що вони там були створені. Та і можу сказати, що навіть стиль малювання у мене частково передає українську мультиплікацію тих часів. Переходячи до творів класиків, думаю, можна зазначити те саме, що писала вище. Я дуже хочу поговорити про це, послухати думки, дуже хочу вашої поради, бо я мрію працювати на користь української ідентичності і культури, але не знаю, як правильно мені висловити чи оформити свою цікавість до старих проєктів, висвітлюючи їх як предмет української історії, а іноді навіть боротьби за націю під цензуроюБо я знаю, що таке життя з сусідами, які цю імперію породили, та будь хто знає, будь хто знає і те, скільки болю вони завдали українцям, і не лише їм.Я просто думаю, чи варто мені спробувати знову, чи все ж, мені варто відмовитись від цього? Сподіваюсь, сформулювала це правильно, та все ж я приймаю будь-яку критику, і дуже вибачаюсь за таку довгу анонку.#тейк