Ще трохи про Кальярі. Коли торік клуб призначив Фабіо Пізакане головним тренером, я був трохи скептичним. Не те щоб це було обґрунтовано – просто маю певний пієтет до Давіде Ніколи (хто читає цей канал давно, той знає).Молодий тренер абсолютно без досвіду з дорослими командами. Ще й ситуація в клубі була не найпростішою. Втрати Пікколі, Дзортеа, Ауджелло навіть Маріна, Макумбу та Лувумбо – це було дуже відчутно. Ще й Белотті дуже швидко отримав складну травму. Здавалося, все це в комплексі може стати критичним для завдання втриматися у Серії А.У реальності ж маємо, що за 34 тури Кальярі вже набрав 36 очок, торік такої кількості команді Давіде Ніколи вистачило, щоб завершити чемпіонат на 16 місці. У Пізакане ще є чотири матчі, щоб перевершити цей показник. Сумнівів, чи вдасться – мінімум:💬 «Наш проєкт ніколи не давав збоїв, у нас були труднощі, у тому числі через травми, але те, що ми підійшли до фіналу сезону з восьмиочковим відривом від зони вильоту за чотири тури до кінця, було далеко не таким очевидним.Ті, хто грав у футбол, знають краще за мене, що тренеру-початківцю перш за все потрібно налагодити правильний контакт з командою. Я ввійшов навшпиньки, з амбіціями і скромністю. Якщо не знайдеш потрібних слів, ризикуєш зіткнутися із невдоволенням. Гравці, які були у моєму розпорядженні, сприймали мене як товариша по команді. Коли підвищуєш голос, треба бути обережним, а повсякденна робота має вирішальне значення. Хто не пітніє разом зі мною – не грає. Якщо сьогодні команда цінує мене, то очевидно, що хороші моменти переважили помилки. Найкрасивіше в цьому дні – це те, що ми разом радіємо після стількох жертв. Ті обійми після голів – це чиста енергія, щось природне, коли встановлюються певні стосунки.Я хочу закінчити словами для вболівальників. Тут я почуваюся як удома, після 11 років «Кальярі» для мене – як дружина чи син. Я глибоко емоційно зацікавлений, бо носив цю футболку, і хочу передати гравцям ту саму пристрасть до цього клубу, яку колись прищепили мені», – каже Пізакане.Кальчо з ананасами | Підписатися