БАЙДУЖІСТЬ І МОВЧАННЯ В РУСАНОВІМинув місяць від того дня, коли в Русанові, на шкільному стадіоні, серед білого дня, на очах у дітей, було вбито собачку Черниша.https://www.facebook.com/share/p/17UvEUTEds/Невдовзі ми плануємо звернутися до поліції, щоб дізнатися, як просувається слідство. Також вирішили поцікавитися у керівництва громади: чи відреагували вони на цю жахливу ситуацію, чи подавали офіційну заяву від себе, чи підтримують зв’язок із поліцією з цього питання.Тим більше, як з’ясувалося, випадки вбивства тварин із вогнепальної зброї в Русанові - не поодинокі, а мають системний характер.На жаль, нічого нового ми не дізналися, окрім того, що влада залишається бездіяльною. Усе, на що спромігся староста села, на території якого відбуваються ці злочини - це просто повідомити поліцейського громади. Саме повідомити, а не подати офіційну заяву.Проте ми та волонтери, які опікувалися Чернишем, не забудемо цього вбивства і докладемо всіх зусиль, щоб слідство просувалося, а винні були покарані.І знаєте, що ще страшно в цій ситуації? Те, що староста, який водночас є дяком, мав би берегти життя, нести добро та співчуття до наших менших братів. Але нічого подібного я не побачила. Натомість він, здається, більше переймається долею людини, яка, за свідченнями очевидців, причетна до вбивства. Можливо, тому що це його родич!?Іра Лимаренко