За два з половиною роки в мене сильно змінився спосіб мислення.Маю проблему, не можу відпочити.Останній відпочинок був у минулому вересні, коли на ДР дружини поїхали в Карпати, на пару днів, але там нас зустріли сумні новини про нашого друга. Було не до відпочинку.Як би все…У вільний час розважаюсь тим, що придумую собі роботу, або якісь креативи під збори. «Бо що я такого зробив, щоб відпочити» - лунає в голові.Пішов до психолога, діагностували депресію. «Але що я такого зробив, щоб депресувати? - Продовжується в голові.За відчуттями іноді здається, що я живу в тілі/мозку щасливої людини. Яка має чудове життя і насолоджується їм. А я дивлюся зі сторони і такий: - «Ну такое».Дивлячись на оточуючий хаос мені важко уявити, що майбутнє може бути сонячним, але щось морально-вольове не дає опустити руки.Протягом останніх двох років я писав смішно і мотивовано. Змушений визнати, що я, капець як, втомився. І хотів би відпочити, але повертаючись до початку…я тупо не вмію, чи збув, чи ще якось.Тож або це скиглення було корисним, напишіть, як ви вивозите? вигрібаєте?Чи насолоджуйтесь життям?)П.С. Я теж вигрібу, але іноді треба понити.