1857 Hiroshige.
В 1850-х європейські майстерні відкрили японську гравюру укійо-е. Відтоді усталені уявлення про простір змінюються під вагою нової естетики.

Гравюра «плинного світу» показала, що картина не повинна слугувати лише ілюзорним вікном, де кожен об'єм старанно моделюється світлотінню.

Укійо-е перетворює площину полотна на активний елемент дійства, де контур набуває сили, асиметрична композиція дихає свободою, а порожній простір важить не менше за сюжет. Обрізані краєм кадру фігури та незвичні точки зору зруйнували канони класичної перспективи -- глибина народжується від тонкої взаємодії площин і кольору.

Згодом цей погляд вплине на фотографію. Фотограф звертається до цієї спадщини щоразу, коли дозволяє графічності та геометрії керувати увагою глядача. Відмова від традиційної перспективи на користь сміливого кадрування відкриває дивовижну свободу. Площина перестає бути перешкодою — вона стає середовищем, у якому кадр набуває особливого ритму та власної графічної поетики.

Онлайн-Курс Композиція