#⃣ Навіщо Кеннет Ноланд роками малював кола

☀ Рубрика #живопис_графіка

🔤

У 1953 році Кеннет Ноланд разом із Моррісом Луїсом зайшов у нью-йоркську майстерню Гелен Франкенталер. Там вони побачили новий спосіб роботи: сильно розведена фарба лилася прямо на неґрунтоване полотно й усотувалася в тканину. Після цієї зустрічі обидва почали експериментувати з фарбою як із барвником, а не покриттям поверхні. З цього виросла Вашингтонська школа кольору.

📌 Свої знамениті кола Ноланд будував майже технічно. Клав полотно на підлогу, закріплював у центрі мотузку з олівцем і проводив нею окружності, як великим циркулем. Така проста схема давала йому можливість міняти лише головне: співвідношення кольорів, ширину смуг, температуру, насиченість. У October 1961 року саме так побудовані всі кільця.

⚪️

Тому його «мішені» важливі в історії післявоєнного мистецтва.

Покоління абстрактних експресіоністів зробило живопис полем жесту — мазок Поллока чи де Кунінга одразу видає присутність автора. Ноланд майже прибирає цей жест. Колір входить у тканину, поверхня лишається пласкою, а картина діє через саме бачення.

🆚

Потім він замінив кола V-подібними шевронами, смугами, ромбами, почав міняти форму самого полотна й розтягувати роботи до монументального масштабу — одна з них сягає понад 7 метрів завширшки. Питання весь час залишалося тим самим: скільки може зробити сам колір, якщо майже нічим іншим йому не заважати.

🔣 Підписуйся на канал