Філологічний факультет | ЗНУ💜 | Сьогодні згадуємо Дмитра Васильовича Павличка — українського поета, пе...

Сьогодні згадуємо Дмитра Васильовича Павличка — українського поета, перекладача, літературного критика, громадського та політичного діяча Майбутній письменник народився 28 вересня 1929 року в багатодітній селянській родині в селі Стопчатів (нині Івано-Франківська область). З осені 1945 року по літо 1946 року був ув’язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Сам Дмитро Павличко публічно визнавав свою належність до повстанського руху та згадував, що після розпуску загону його відправили до школи.У 16 років я став українським повстанцем. П'ятеро хлопців зі Стопчатова, у їх числі був і я, та п'ятеро із сусіднього Великого Ключева у квітні 1945-го приєдналися до сотні, якою командував Спартан. Перед тим гітлерівці упіймали мого брата Петра, бандерівця, який перебував у школі старшин УПА в Карпатах, і розстріляли його в Коломиї. Мама плакала, батько мене не пускав, але я твердо сказав: «Мушу наздогнати німаків і помститися їм за брата» Перша збірка поезій Дмитра Павличка «Любов і ненависть» з’явилася у 1953 році. Уже згодом побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958), «Правда кличе» (1958), «Пальмова віть» (1962). Особливої уваги заслуговує збірка «Правда кличе», адже весь тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів.У 1968 році вийшла збірка «Гранослов», згодом — «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Сонети» (1978), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994).Вагомою є і перекладацька діяльність письменника: у 1983 році Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет». Літературно-критичні праці митця зібрані у книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988).У 1977 році Дмитро Павличко був нагороджений Шевченківською премією за збірку поезій «Любов і ненависть». Його творчість стала важливою частиною українського літературного процесу другої половини ХХ століття, а поезія й сьогодні залишається символом громадянської позиції, національної пам’яті та сили українського слова 💜