Дорогі волонтери України!Сьогодні звертаюсь до кожного, хто хоч раз у житті сказав собі: «Я не можу стояти осторонь».Цими словами починається шлях волонтера — шлях, який змінив нашу країну, врятував тисячі життів і тримає Україну вже третій рік великої війни.Ми стали руками, що підтримували тих, хто падав.Ми стали плечем для військових, домом для переселенців, захистом для дітей, силою для шпиталів.Ми стали невидимим фронтом, який так само важливий, як і будь-яка бригада на передовій.Завдяки нам зроблено те, що для інших виглядало неможливим.І саме тому ворог ніколи не зламає нас. Не зараз. Не завтра. Ніколи.Бо народ, де мільйони людей встають і допомагають одне одному — непереможний.Сьогодні я дякую кожному:волонтеру, благодійнику, лікарю, водію, вчителю, підприємцю, мамі, студенту, дитині,кожному, хто донатив, збирав, віз, підтримував, рятував.У нашій країні майже немає людей, які не долучились би до допомоги.І тому можна чесно сказати: кожен із нас — волонтер України.Бажаю нам усім сил, здоров’я, підтримки і тепла.Бажаю, щоб ми всі разом якнайшвидше сказали одне одному: «Ми вистояли. Ми перемогли».Нехай це станеться якомога швидше — заради тих, хто бореться, заради тих, кого ми втратили, і заради майбутнього нашої країни.З великою повагою до кожного з вас.Завжди поруч ваша Аліна ЧубукСім’я «Люди Обʼєднані Україною»Слава Україні!