Fuente
Пасторський щоденник | День 8. #осмисленаподяка «Один із них, побачивши, що видужав, повернув...
1 420 Vistas/Alcance
2026-09-14 04:40
Mensaje №1536
День 8. #осмисленаподяка «Один із них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Ісуса й дякував Йому; і то був самарянин». Луки 17:15–16
Подяка — це дія пам’яті. Я пам’ятаю, у кого просив, і, отримавши відповідь, повертаюся, щоб висловити свою вдячність. Як і ті десятеро прокажених, ми часто не одразу отримуємо те, про що просимо. А потім круговерть життя підхоплює нас і несе далі, відкриваючи перед нами нові й нові потреби. Ми отримуємо відповідь, полегшення, зцілення — і... поспішаємо вперед, майже не озираючись. Подякувати — означає зупинитися посеред стрімкого руху життя, зробити крок назад і повернутися до Того, хто був джерелом нашої допомоги. Часто це означає повернутися не з усіма, а особисто, свідомо, від усього серця. Десятеро отримали зцілення, але лише один повернувся до Ісуса. Усі побачили переміну (зцілення) у своєму житті, але тільки один побачив у цій переміні Самого Бога. Його подяка не була просто словами. Він прийшов, гучно прославляючи Бога, поклонився до ніг Ісуса й дякував Йому. Справжня подяка повертає нас до Самого Дарувальника. Вихована спостережливість яка виражає себе в подяці допомагає нам пам’ятати: те, що ми маємо, не є само собою зрозумілим. За кожною відповіддю є Божа милість, за кожним днем — Його підтримка, за кожним зціленням — Його рука.Молитва подяки
Дякую Тобі, Ісусе, що можу просити Тебе про все. Дякую, що Ти краще за мене знаєш, що, коли і в який спосіб мені потрібно. Дякую, що Ти не запізнюєшся приходити на допомогу Своїм дітям, навіть якщо мені іноді здається, що Ти мовчиш або зволікаєш. Дякую Тобі за кожну відповідь на молитву — і за ті відповіді, яких я ще не зрозумів. Дякую за зцілення, за захист, за відкриті двері й за двері, які Ти зачинив заради мого добра. Дякую Тобі за приклад того самарянина — хочу бути схожим на нього і зупинятися, повертатися і прославляти Тебе не лише своїми словами, а й усім життям. Дякую Тобі, Ісусе, що Ти є моїм Господом і Спасителем. Амінь. На зображенні: Зцілення десяти прокажених, «Кодекс Ауреус», приблизно 1035–1040 роки, Нюрнберг, Germanisches Nationalmuseum.
Подяка — це дія пам’яті. Я пам’ятаю, у кого просив, і, отримавши відповідь, повертаюся, щоб висловити свою вдячність. Як і ті десятеро прокажених, ми часто не одразу отримуємо те, про що просимо. А потім круговерть життя підхоплює нас і несе далі, відкриваючи перед нами нові й нові потреби. Ми отримуємо відповідь, полегшення, зцілення — і... поспішаємо вперед, майже не озираючись. Подякувати — означає зупинитися посеред стрімкого руху життя, зробити крок назад і повернутися до Того, хто був джерелом нашої допомоги. Часто це означає повернутися не з усіма, а особисто, свідомо, від усього серця. Десятеро отримали зцілення, але лише один повернувся до Ісуса. Усі побачили переміну (зцілення) у своєму житті, але тільки один побачив у цій переміні Самого Бога. Його подяка не була просто словами. Він прийшов, гучно прославляючи Бога, поклонився до ніг Ісуса й дякував Йому. Справжня подяка повертає нас до Самого Дарувальника. Вихована спостережливість яка виражає себе в подяці допомагає нам пам’ятати: те, що ми маємо, не є само собою зрозумілим. За кожною відповіддю є Божа милість, за кожним днем — Його підтримка, за кожним зціленням — Його рука.Молитва подяки
Дякую Тобі, Ісусе, що можу просити Тебе про все. Дякую, що Ти краще за мене знаєш, що, коли і в який спосіб мені потрібно. Дякую, що Ти не запізнюєшся приходити на допомогу Своїм дітям, навіть якщо мені іноді здається, що Ти мовчиш або зволікаєш. Дякую Тобі за кожну відповідь на молитву — і за ті відповіді, яких я ще не зрозумів. Дякую за зцілення, за захист, за відкриті двері й за двері, які Ти зачинив заради мого добра. Дякую Тобі за приклад того самарянина — хочу бути схожим на нього і зупинятися, повертатися і прославляти Тебе не лише своїми словами, а й усім життям. Дякую Тобі, Ісусе, що Ти є моїм Господом і Спасителем. Амінь. На зображенні: Зцілення десяти прокажених, «Кодекс Ауреус», приблизно 1035–1040 роки, Нюрнберг, Germanisches Nationalmuseum.