Пасторський щоденник | Наука побожності і задоволення «Адже благочестя із задоволенням – вели...

Наука побожності і задоволення «Адже благочестя із задоволенням – велике надбання. Бо ми нічого не принесли у світ і нічого не можемо винести. Маючи їжу та одяг, цим будемо задоволені. Ті ж, хто прагне до збагачення, потрапляють у спокуси, у тенета, в численні нерозумні та шкідливі пожадання, які приводять людей до знищення і загибелі.» 1 Тимофія 6:6-9 Побожність і задоволення — це дефіцитний товари завжди і особливо зараз. Якщо далекі від Бога люди з війною і переселенням часом цікавляться духовними питаннями і деколи починають шукати Бога, то ряд віруючих віддалились від Бога, немовби Його менше у їхньому виселенні і їхніх дорогах. Віддалились не словесно а практично — Боже слово вже не має для них ваги, виживання — єдина справжня чеснота, яка багатьом ніби віруючим «дозволила» руйнувати свої сімʼї, обманювати заради всілякої шкурної вигоди на чужині, робити інші речі, які соромлять вчення Господа Ісуса. Тому ще більше як раніше зараз актуальна практична побожність кожного, хто іменується Христовим. Вона починається з віри в Спасителя Ісуса й розкаяння та розбудовується і зростає завдяки прийнятті усіх життєвих поворотів, як Господню дорогу, практичній вірності записаній Божій волі та самовідданому служіння ближньому у помісній громаді насамперед. Ось така правдива побожність (це слово значно краще описує своє грецьке першоджерело) має видатний зовнішній знак: життя з вдячністю, задоволене життя. Це не залежить від інтенсивності обстрілів, тривалістю відключеного світла, особистим переживанням. Реальність Бога в Ісусі перевершує всі інші реальності.Задоволення тим, що вже є, таке, яке ні від чого і кого не залежить надзвичайно важка і не підйомна для українців чеснота. Бо ми міряємо себе по відношенню один до одного, замість по відношенню до Ісуса. Бо Боже благословення оцінюємо виключно гаманцем, гаражем і холодильником. Рятівна істина проста і важка —фокусуватися на Бозі і пізнавати Ісуса зі Слова та у власних життєвих поворотах і гойдалках. Усе отримане і втрачене перетворювати на молитву вдячності і залежності. Шукати і оточувати себе вдячними і люблячими Бога людьми. Робити добро людям навколо і служити своїми дарами в спільноті і за її межами. Привчити себе дякувати про найменше і радіти найменшому як дитя. …І кожен раз починати немов з початку….