Сьогодні святкували @ibcchurch день подяки. Бог подарував неймовірний день. Молилися за Україну, за військових і родини, за наше місто Ірпінь — якраз його річниця, за нових служителів. Проповідуючи на 136(135) псалом надихав себе і всіх дякувати Богові розуміючи Хто є Він, що Він зробив в минулому народу і особисто і що Він зараз робить для кожного з нас. А ще молились діалогом згідно авторського задуму цим псалмом — я читав початок, громада повторювала рефрен: «бо навіки Його милість». І так 26 разів. А на завершення молились знову наслідуючи псалом адаптованим до нашого часу текстом. Ось він: Дякуймо Господу, бо Він добрий!Бо навіки Його милість.Він дав нам найбільший дар — спасіння в Ісусі Христі. Бо навіки Його милість. Він створив небо і землю, дав нам рідний край і нашу землю Україну.Бо навіки Його милість.Він був нашим захистом у часи війни й темряви.Бо навіки Його милість.Він зберіг життя серед руйнувань, пожеж і обстрілів.Бо навіки Його милість.Він дав мужність нашим воїнам і підняв народ на захист свободи.Бо навіки Його милість.Він дав нам знову побачити звільнений Ірпінь, Бучу, Бородянку й усю Київщину.Бо навіки Його милість.Він потішає нас серед руїн і плачу, і зцілює наші рани.Бо навіки Його милість.Господь не забуває полонених і зміцнює серця тих, хто чекає на своїх рідних.Бо навіки Його милість.Він годує нас щодня, Він посилає допомогу країні нашій через братів і сестер зі всього світу.Бо навіки Його милість.Дякуймо Богові небесному — Він проведе нас і до остаточної перемоги.Бо навіки Його милість.