Пасторський щоденник | Іван Хреститель і політика«Адже Ірод боявся Івана і, знаючи, що він чо...

Іван Хреститель і політика«Адже Ірод боявся Івана і, знаючи, що він чоловік праведний та святий, захищав його. Слухаючи Івана, він дуже непокоївся, однак слухав його з насолодою.» Марка 6:20 НПУЯке покликання у Івана Хрестителя? Стати предвісником Спасителя Ісуса, готувати, проповідуючи, дорогу для Нього, представити Його світові. Відійти в сторону. Виглядає, що з часу, як Іван охрестив Ісуса, місія першого дійшла свого логічного завершення. Він це розумів, наставляючи своїх учнів: «Йому належить зростати, а мені меншати» (Ів. 3,30). За час свого пророчого служіння Іван, виглядає, став, свого роду «моральним авторитетом» — людиною, яка відзначалася у середовищі своїм побожним, скромним, непідкупним і людинолюбним способом життя. І коли цар Ірод переступив (вкотре) закон, побравшись з дружиною свого брата, Іван не мовчить. Голос відомого Хрестителя, «морального авторитету» звучить гучніше за голоси будь яких фарисеїв чи книжників. Його (Іванового) голосу/думки боїться нова дружина Ірода і то так сильно, наскільки сильним є її бажання забрати в Івана життя. Його думку поважає цар. На нього орієнтуються свідомі. Чого вчить нас сьогодні Хреститель? Найперше, життя своє положити за місію — зробити відомим Ісуса у свому часі/епосі. По-друге, виховати учнів, які підуть за Ісусом. По-третє, коли вичерпується одне публічне покликання, то людина зі справжнім духовним авторитетом завжди продовжить служити, допоки дихає і може утверджувати Господню волю і Його дорогу. Чимало українських служителів і, відповідно, тих, хто їх слухає ніколи не розглядали служіння Івана як політичне. З одного боку Іван не претендував на державну владу й управління. Водночас публічний голос — це вже певного виду влада. А іншого боку, дуже не охота багатьом баптистам вилазити зі своєї бульбашки (ми проти політики і Євангеліє проти політики) і раптом побачити, як Іван, а, перед тим й Ісус «займаються» політикою. Значна частина життя соціуму є політикою. На найпростішому рівні. Тому, що пастор, що будь який свідомий християнин так чи інакше долучені до політичного життя суспільства. Бо це природня діяльність. Заперечувати її - це проголосити Івана, Ісуса, Павла, Петра «не євангельськими» бо ті втручалися й займалися політикою.У чому суть Іванового політичного служіння? Він, той котрий уже втручався в політику, викриваючи спосіб мислення і дії книжників і фарисеїв (публічні авторитет часу) на цей раз не мовчить про аморальність царя. Наше публічне служіння в суспільстві дуже часто зачіпає політику, коли ми викриваємо гріхи нашого часу. Так, це пророче служіння, а воно, як відомо зі старозаповітніх часів завжди було політичним. Майже ніхто з пророків не помер своєю смертю, але був убитий, замучений чиновниками різного рівня. Чи знав Іван, що це може йому дорого обійтись? Звичайно, про свободу слова і право думки й голосу при царях не йшлося. Чому він це робить? А саме тому, чому і служив Предтечею, чому проповідував і наставляв. Бо Слово знав і Господа любив. Бо був голосом Божим. Бо любив людей і не терпів те, що їх руйнує. Таке служіння завжди змусить церкву і її людей йти за межі громади і, маючи хороше свідоцтво про спосіб життя і практичне благочестя, такий голос буде особливіше чутний у суспільстві. Бо хто любить людей і Ісуса той не зможе уникнути втручання в політичне життя.Дай же Господи людям, які у імʼя Твоє викривають гріхи епохи і соціуму жити благочестиво, триматися побожно Твого вчення втікаючи від своїх та народних гріхів, а не простивши собі все що вигідно, воювати лише проти вибіркових, власнообраних смертельніших гріхів. Амінь.