⚔️Шлюб з військовослужбовцем:👉Стосунки на відстані - все одно що цілуватись через скло.👉Це більше не про побудову стосунків, а не дати їм розсипатись👉Не жити разом, а зберігати інтерес один до одного і взаємоповагу.👉Це боротьба в серці з несправедливістю системи👉Це намагання стримувати себе від осуду дивлячись на чоловіків ухилянтів👉Боротьба з самотністю, в той час як багато сімей на свята разом👉Це засинати і просинатись на одинці.👉 Це прощатись кожен раз і не знати, коли буде наступна зустріч. 👉Чекати іноді тижнями і місяцями на дві сині галочки в сигналі, знак що повідомлення прочитано.👉 Це дякувати Богу щодня, що він живий. 👉 Це старатись бути його сильним тилом, коли тобі самій потрібне міцне плече.👉 Це намагатись прожити ті тижні на відстані за 1-2 дні, коли ви зустрічаєтесь. 👉 Це неможливість почувати себе "повноцінною" дружиною, тому що ваша родина роками не разом.👉 Іноді, це неможливість пояснити свої почуття. Немає таких слів, щоб описати весь той емоційний вихор всередині. 👉 Ти підтримуєш дружбу з сімейними парами, щоб їх не загубити, незважаючи на те, що тобі болить, що інші пари разом, а ти на самоті.👉 Часто це почуватись наче ти не живеш, а просто існуєш. 👉 Окрім усіх переживань емоційних, це ще ростити і виховувати дітей самій. Робити самій всю побутову роботу вдома, яка раніше поділялась на двох.✍️Запрошую дружин військових до допису та спільних роздумів