З брендом Comptoir Sud Pacifique знайома досить давно, але якось його оминала - не в останню чергу через байдужість до гурманіки і парфумерних ванілей.Аж доки не співпало бажання носити на собі щось смачне, і згадка про Comptoir Sud Pacifique на лекції у Нати Дишлюк. Виявляється, вони почали робити «їстівні» солодкі аромати задовго до появи «першого гурманського» Angel Mugler (1992).Наприклад, кавово-ванільний Vanille Mokhaпобачив світ у 1976 році, а ванільний крем-брюле Vanille Passion - у 1975-му. Мій Несквік Amour De Cacao, на секундочку,випущений у 1993-му, до речі, точно буде не єдиним моїм ароматом від цих майстрів солодкого - я накинула оком ще й на фруктовий Vanille Abricot - також абсолютно дурнуваті і дивацькі парфуми, які ну дуже хочеться на цей сезон. Пахнуть абрикосовим пирогом з ванільним морозивом - якийсь пиздець, але кайфовий 😅А ще очі дивляться на кокосово-інжирно-пшенично-молочний Coco Figue - але з ним незнайома, і стрьомно таке купувати наосліп 🫠 Але страшно цікаво)))