Fuente
ЯВ - Язичницький Вісник | Неприродне саме себе знищує.Подібно до того як мули, суміш коня та віс...
447 Vistas/Alcance
2026-10-19 08:58
Mensaje №1592
Неприродне саме себе знищує.
Подібно до того як мули, суміш коня та віслюка, не дає потомства, хід проти Природи у людському суспільстві означає хід проти себе, що тотожно деградації та вимиранню.
Стара і слабка Західна Європа підкорюється новими силами - силами, які старечий маразм лівих політиків сам впустив на європейські терени, і які так заохочують впустити і на землі України.
Однак корінь цьому у глибокій кризі самої Європи - була б вона духовно міцна і дійсно європейською, жоден мародер не підняв би голову вище, ніж це дозволяє шибениця.
Була б Римська імперія четвертого століття у розквіті сил, а не розтрощеною міжусобицями та придворними інтригами, імператорам би не прийшло в голову приймати авраамічний монотеїзм (сам перший імператор-християнин Констянтин перевбивав своїх родичів у гонитві за владою). Мала б Русь часів Володимира гідного правителя, а не ґвалтівника-братовбивцю, єдиними християнами в Києві були б хіба що торговці з Візантії.
Сильний язичницький Рим протистояв всюдибічним набігам кельтських та германських племен. Він був зруйнований уже після сотні років активної християнізації (і зруйнований був християнами-готами). Під ударом монгольських орд пала Русь християнська, тоді як язичницький князь Святослав зміг подолати і Хозарію, і Болгарію, і булгар Волги.
Занепаду політичному завжди передує занепад духовний. Ми ж бажаємо французам дати гідну відсіч як чужеземному ворогу, так і їх нащадкам, що вже поколіннями живуть на древніх землях галів, римлян та франків.
ЯВ
Подібно до того як мули, суміш коня та віслюка, не дає потомства, хід проти Природи у людському суспільстві означає хід проти себе, що тотожно деградації та вимиранню.
Стара і слабка Західна Європа підкорюється новими силами - силами, які старечий маразм лівих політиків сам впустив на європейські терени, і які так заохочують впустити і на землі України.
Однак корінь цьому у глибокій кризі самої Європи - була б вона духовно міцна і дійсно європейською, жоден мародер не підняв би голову вище, ніж це дозволяє шибениця.
Була б Римська імперія четвертого століття у розквіті сил, а не розтрощеною міжусобицями та придворними інтригами, імператорам би не прийшло в голову приймати авраамічний монотеїзм (сам перший імператор-християнин Констянтин перевбивав своїх родичів у гонитві за владою). Мала б Русь часів Володимира гідного правителя, а не ґвалтівника-братовбивцю, єдиними християнами в Києві були б хіба що торговці з Візантії.
Сильний язичницький Рим протистояв всюдибічним набігам кельтських та германських племен. Він був зруйнований уже після сотні років активної християнізації (і зруйнований був християнами-готами). Під ударом монгольських орд пала Русь християнська, тоді як язичницький князь Святослав зміг подолати і Хозарію, і Болгарію, і булгар Волги.
Занепаду політичному завжди передує занепад духовний. Ми ж бажаємо французам дати гідну відсіч як чужеземному ворогу, так і їх нащадкам, що вже поколіннями живуть на древніх землях галів, римлян та франків.
ЯВ